Владимиров Вадим Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Владимиров Вадим  Володимирович

ВЛАДИ́МИРОВ Вадим Володимирович (24. 07. 1937, м. Самарканд, Узбекистан – 13. 12. 1995, Київ) – фізик. Д-р фіз.-мат. н. (1974). Закін. Львів. ун-т (1959). У 1960–63 і від 1966 – в Ін-ті фізики НАНУ (Київ): ст. н. с. (1967– 83), зав. лаб. теорії плазми (1983–87), зав. відділу (від 1987). Досліджував стійкість плазми газового розряду, лазери на несамостій. розряді, високочастотні явища в плазмі напівпровідників, фізику приелектрод. процесів і рідиннометал. джерел іонів, теорію капілярних хвиль.

Пр.: Динамика Z-пинча в сплавах висмут–сурьма при комбинированном пробое // ФТП. 1985. № 8 (співавт.); Возбуждение капилярных волн на поверхности жидкого катода, граничащего с ионным ленгмюровским слоем // Проблемы современ. статист. физики. К., 1985 (співавт.); Высокочастотные когерентные автоколебания в полупроводниках при поперечном пробое // ФТП. 1986. № 4 (співавт.); Хаотические автоколебания в вариозных полупроводниковых структурах // Там само. 1992. Т. 26, вып. 9; Влияние неоднородностей предионизации, электрического поля и концентрации газа на динамику дугообразования в самостоятельном разряде XeCl лазера // ЖТФ. 1993. Т. 63, № 5.

І. О. Солошенко

Стаття оновлена: 2005