Владимиров Мирон Костянтинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Владимиров Мирон  Костянтинович

ВЛАДИ́МИРОВ Мирон Костянтинович (справж. – Шейнфінкель; 15(27). 11. 1879, Херсон – 20. 03. 1925, м. Нерві побл. Ґенуї, Італія, похов. у Москві) – радянський і компартійний діяч. Навч. у Херсон. с.-г. уч-щі. 1898–99 працював у губ. статист. управлінні. 1902 виїхав за кордон, де співпрацював з г. «Искра». 1903 переїхав до м. Гомель (нині Білорусь), де очолив місц. ком-т РСДРП, що охоплював своїм впливом частину Могильов., Черніг. і Полтав. губерній. Від листопада 1905 як агент ЦК РСДРП працював в Одесі та м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ). 1907 заарешт. і засланий до м. Іркутськ (Росія), звідки у 1909 втік до Відня. Після Лютн. революції 1917 повернувся у Росію, де був прийнятий до РСДРП(б). Працював у Петрогр. продовольчій управі. Після більшов. перевороту 1917 – чл. колегії Наркомату продовольства РСФРР; від 1919 – чл. Рев.-військ. ради Пд. фронту; від 1921 – нарком продовольства, згодом – нарком землеробства УСРР. 1922 за рекомендацією В. Леніна признач. заст. наркома фінансів РСФРР. Один із кер. грошової реформи 1922–24. Від 1924 – заст. голови Вищої ради нар. госп-ва СРСР. Чл. ЦВК СРСР.

Літ.: Кульчицький С. В. Історія одного законопроекту // Наука і сусп-во. 1988. № 2.

С. В. Кульчицький

Стаття оновлена: 2005