Кордонський Мартин-Вігдор Лейбович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кордонський Мартин-Вігдор Лейбович

КОРДО́НСЬКИЙ Мартин-Вігдор Лейбович (05. 09. 1913, Одеса – 24. 03. 1986, там само) – художник театру і педагог. Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Чл. СХУ (1955). Закін. Одес. художнє уч-ще (1939; викл. Ю. Бершадський, П. Злочевський, Л. Мучник, О. Шовкуненко). Брав участь у міських, обл., всеукр. мист. виставках від 1945. Працював в Одесі: 1934–39 – художником-карикатуристом г. «Красный портовик»; 1937–39 – художником театру опери та балету; 1939 – на кіностудії; 1946 – гол. художником театру мініатюр фі­­лармонії; 1946–61 – викл. худож. уч-ща; водночас від 1947 – художником-постановником укр. муз.-драм. театру ім. Жовтн. ре­­волюції. Оформив вистави: «За­­гибель ескадри» О. Корнійчука, «Котигорошко» Г. Усача, «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького, «Підступність і кохання» Т. Шіллера, «Лимерівна» Панаса Мирного, «Голос Америки» Б. Лавреньова, «Морський вузол» Е. Журавсь­­кого, «Учитель танців» Лопе де Ве­­ґи (усі – 1947–50), «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка (1966), «Назар Стодоля» Т. Шев­­ченко (1967), «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1968), «Мораль пані Дульської» Г. Запольської (1969), «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого (1970), «Криваве весілля» Ф. Ґарсії Лор­­ки (1978). Серед учнів – К. Філа­­тов.

Тв.: живопис – «Юні мореплавці» (1950); графіка – «Народний артист СРСР В. Василько» (1959).

С. Г. Крижевська

Стаття оновлена: 2014