Власов Василь Данилович
ВЛА́СОВ Василь Данилович (12. 04. 1923, с. Липовий Міст Смолен. обл., РФ — 16. 06. 2003, Одеса) — мистецтвознавець і живописець. Член НСХУ (1975). Учасник 2-ї світової війни. Бойові та держ. нагороди. Закін. Одес. художнє училище (1950), Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1957; викл. Г. Чубова). Працював завідувач відділу антич. мистецтва, заст. дир. з наукової роботи, в. о. дир. Одес. музею зх. та сх. мистецтва (1950– 77); викл., в. о. доцент худож.-графіч. факультету Одес. пед. інституту (1977– 90). Наукові дослідження у галузі атрибуції картин, скульптур. і графіч. робіт франц. та італ. митців 16–18 ст. Уклав каталоги виставок: «Н. М. Зайцев» (1972), «П. П. Пархет» (1976), «П. И. Кравченко» (1977), «А. И. Векслер» (1982), «А. А. Афанасьев» (1983); альбом «Изобразительное искусство Одессы» (1981; усі — Одеса); наук. каталог «Одесский музей западного и восточного искусства» (К., 1973, співавт.); низку атрибуцій: «Два памятника греческой скульптуры в собрании Одесского археологического музея» // «Зап. Одес. археол. об-ва», 1960, т. 1; «Портрет Антония Пия» // «Искусство», 1968, № 6; «Редкий образец батальной живописи. А. Дюбуа. Франция 17 в. Генрих IV в битве с испанцами при Фонтен-Франсез» // «ОМ», 1973, № 1; «Голова римлянина» // «Музейное дело в СССР», Москва, 1973. Учасник обл. худож. виставок. Серед робіт — пейзажі, натюрморти, портрети.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «У Карпатах», «Антична ваза» (обидва — 1986), «Церква в Седневі» (1991), «Квіти в античній амфорі» (1992), «Місток»; портрети — «Автопортрет» (1953), дружини, «Русява жінка» (обидва — 1975), «Дакая» (1990), засл. арт. В. Нещеретного (1992).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
