Власов Володимир Григорович
Визначення і загальна характеристика
ВЛА́СОВ Володимир Григорович (05. 02. 1927, Одеса — 15. 07. 1999, там само) — живописець. Батько О. Власова. Член НСХУ. Заслужений художник УРСР (1971). Закін. Одес. художнє училище (1947; викл. Л. Мучник, М. Шелюто), Моск. худож. інститут (1953; майстерня Д. Мочальського). Від 1953 — учасник респ., всесоюз., міжнар. мистецьких виставок. Персон. — в Одесі (1963, 1989, 1997), Києві (1963, 1989), Кишиневі (1963). Творчість підпорядковано гармоній. колір. гамі з витонч. колорист. переходами. Роботи зберігаються в НХМ, Одес. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Майбутні офіцери» (1953), «Одинока гармонь» (1957), «До трудового життя» (1958), «Підводники» (1960), «Сіяч» (1963–67), «Прикордонники» (1965), «Стара козача церква», «Дари моря» (обидва — 1968), «Човни» (1969), «Архітектор В. Голод» (1970), «Літо», «Житомирщина. Тетерів» (обидва — 1974), «Житомирські далі» (1976), «Син» (1978), «У морі» (1984), «Безсмертя» (1987), «До нових берегів» (1989), «Місто поблизу моря» (1990), «Я. Галкер» (1999).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
