Власов Володимир Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Власов Володимир  Григорович

ВЛА́СОВ Володимир Григорович (05. 02. 1927, Одеса – 15. 07. 1999, там само) – живописець. Батько О. Власова. Чл. НСХУ. Засл. художник УРСР (1971). Закін. Одес. художнє уч-ще (1947; викл. Л. Мучник, М. Шелюто), Моск. худож. ін-т (1953; майстерня Д. Мочальського). Від 1953 – учасник респ., всесоюз., міжнар. мист. виставок. Персон. – в Одесі (1963, 1989, 1997), Києві (1963, 1989), Кишиневі (1963). Творчість підпорядковано гармоній. колір. гамі з витонч. колорист. переходами. Роботи зберігаються в НХМ, Одес. ХМ.

Тв.: «Майбутні офіцери» (1953), «Одинока гармонь» (1957), «До трудового життя» (1958), «Підводники» (1960), «Сіяч» (1963–67), «Прикордонники» (1965), «Стара козача церква», «Дари моря» (обидва – 1968), «Човни» (1969), «Архітектор В. Голод» (1970), «Літо», «Житомирщина. Тетерів» (обидва – 1974), «Житомирські далі» (1976), «Син» (1978), «У морі» (1984), «Безсмертя» (1987), «До нових берегів» (1989), «Місто поблизу моря» (1990), «Я. Галкер» (1999).

Літ.: Володимир Власов: Альбом. К., 1981; Одеський художній музей. 100 років: Каталог виставки. О., 1999.

Т. В. Басанець

Стаття оновлена: 2005