Власов Олексій Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Власов Олексій  Федорович

ВЛА́СОВ Олексій Федорович (08. 02. 1952, с. Сусуман Магадан. обл., РФ) – живописець. Чоловік М. Яценко, батько М. Власова. Чл. НСХУ (1980). Закін. Київ. худож. ін-т (1977; викл. М. Стороженко, В. Чеканюк). Працював у ньому викл. каф. рисунку (1979–87). Учасник всеукр., міжнар. мист. виставок від 1978. Осн. жанри – темат. картина, портрет. Прихильник реаліст. школи. Сріблястий колорит живопису В. базується на світло-тіньових ахромат. барвах, вишуканих тонал. градаціях форм і планів; композиції побудовано на співвідношеннях форм і декор. площин.

Тв.: «Студентка» (1976), «Морський ранок» (1978), «На землі рідній» (1979), «В’єтнам. Тривожні дні», «Ранок» (обидва – 1980), триптих «Ми – за мир» (1983), «Гра світла й тіні» (1984), «Відлуння Великої Вітчизняної» (1985), «Білий вершник», «Сон», «Земне тяжіння», «Втеча в Єгипет» (усі – 1990), «Вигнання з раю» (1992), «Музика» (1999), «Ноїв ковчег», «Вид на Андріївську церкву на Подолі» (обидва – 2000), «Оркестр», «Натюрморт» (обидва – 2002).

В. М. Прядко

Стаття оновлена: 2005