Вовк Олександр Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вовк Олександр  Іванович

ВОВК Олександр Іванович (22. 11. 1922, Київ – 21. 04. 2004, там само) – живописець. Чоловік Н. Сиротенко, батько С. Вовка. Засл. художник УРСР (1985). Чл. НСХУ (1950). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди. Орден Б. Хмельницького 3-го ступ. (2003). Закін. Київ. худож. ін-т (1950; майстерня О. Шовкуненка). Учасник мист. виставок від 1949. Осн. жанри – темат. картина, портрет, пейзаж. Твори виконано в реаліст. манері, окремі позначено рисами ліризму. Зберігаються в Одес., Донец., Полтав. ХМ, Музеї Корсунь-Шевченків. битви (Черкас. обл.), Нац. музеї Т. Шевченка.

Тв.: «Люди колгоспних ланів» (1951), «Молодіжна бригада» (1952, співавт.), «Молодь Каховки» (1957), «Тарасова наука» (1961, співавт.), «У рідному краї» (1964), «Ми повернулися!» (1965), «На Полтавщині. Леся Українка» (1971), «Нагорода за відвагу» (1974), «1941 рік» (1975), «Невгасимий вогонь пам’яті» (1977), «Парковий міст» (1980), «Спогади (Гвардії підполковник І. Юрченко)» (1983), «Перемогу завойовано!» (1985), «Художниця Н. Сиротенко» (1988), «Літо» (1995), «Музика» (2002).

Літ.: Я прошел по той войне: Альбом. Москва, 1986. Вып. 8; Блюміна І. Щирість, майстерність // КіЖ. 1997, 3 груд.

І. М. Блюміна

Стаття оновлена: 2005