Вовк Федір Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вовк Федір  Іванович

ВОВК Федір Іванович (псевд. – Вовчук Іван Федорович; 18. 09. 1903, с. Очеретове, нині Семенів. р-ну Полтав. обл. – 14. 05. 1979, Піттсбурґ, США) – громадський діяч. Закін. Харків. ун-т (1926). Працював н. с. НДІ рослинництва в Харкові, зоотехніком радгоспу «Гігант» та дир. школи на Харківщині. Під час 2-ї світ. війни займав посаду гол. агронома Нікопол. р-ну (Дніпроп. обл.), заснував 3-річну школу агрономів. Був одним із організаторів т-ва «Просвіта» (1941). Від 1941 – чл. ОУН(б). Взимку 1942–43 заарешт. за антинім. діяльність. Наприкінці 1943 емігрував на Зх. 1944 кооптований до УГВР, де був обраний одним із віце-президентів уряду та призначений заст. голови в Закордон. представництві ради. 1945–50 – у Зх. Німеччині. Працював пров. аналітиком у Політ. раді закордон. частин ОУН, ред. ж. «Визвольна політика» та г. «Українська трибуна». Від 1949 – голова Центр. представництва укр. еміграції в Німеччині. 1950 емігрував у США, де також активно співпрацював з Проводом ОУН(б). Редагував г. «Національна трибуна» (1950–52). Очолював Орг-цію оборони чотирьох свобід України, був ред. ж. «Вісник» цієї орг-ції, брав участь в укр. політ. і громад. житті, зокрема був головою Політ. ради Укр. конгресового ком-ту Америки.

Пр.: Ворог шаліє – зміцнім змаг // Вісник. 1959. Ч. 11; Івана Дзюбу – «покаяли» // Свобода. 1973, 4 груд.; До становища в Україні і завдань української спільноти у світі. Нью-Йорк, 1974.

Літ.: Юрченко В. Непроминальний вклад // Нац. трибуна. 1989. Ч. 22; Гришко В. «Карби часу»: Публіцистика. К., 1999. Т. 1.

П. Г. Перепадя

Стаття оновлена: 2005