Вовкодав Володимир Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вовкодав Володимир  Петрович

ВОВКОДА́В Володимир Петрович (15. 12. 1926, с. Лозни Летичів. р-ну, нині Хмельн. обл.) – краєзнавець і фольклорист. Чл. НСЖУ (1996). Премія ім. П. Чубинського Укр. т-ва охорони пам’яток історії та культури (1996). Репрес. 1944–55 за розповсюдження листівок-закликів УПА. Закін. Вінн. мед. уч-ще (1959). Від 1960 – зав. медпункту у с. Кармалюкове Жмерин. р-ну Вінн. обл. Збирав істор. та фольклор. матеріали про У. Кармалюка, записав понад 2 тис. пісень, сотні легенд, переказів, усмішок, прислів’їв та приказок, повір’їв, замовлянь, тлумачень снів, прізвиськ, топонім. назв, діалектизмів тощо, які увійшли до зб. «Весільні пісні» (1982), «Народні оповідання» (1983), «Калинова сопілка» (1989), «Український сонник», «Голод–33: Народна книга-меморіал» (обидві – 1991), «Народні повір’я» (1994; усі – Київ), «Євшан-зілля» (Л., 1992), «Подільські криниці» (В., 1994). Окремо видано фольклорні записи про У. Кармалюка «Останній гайдамака» (В., 2001), зб. «Правда очі коле» (В., 2003). Співавтор істор.-краєзнав. нарису «Жмеринський край» (Жмеринка, 2003). Автор наук. розвідок, публікацій про визв. рух на Поділлі у 20-і рр. 20 ст., статей «Дерева-пам’ятки на батьківщині Кармалюка» // «НТЕ», 1985, № 6; «Доба сталінізму і застою в приказках земляків Кармалюка» // «Прапор», 1990, № 6; «Голгофа одного села: До 60-річчя великого терору» // «Нові горизонти», Жмеринка, 1998, 1 квіт. Ініціював встановлення пам’ятника У. Кармалюку в смт Летичів Хмельн. обл.

А. М. Подолинний

Стаття оновлена: 2005