ВОВКУШЕ́ВСЬКИЙ Григорій Дмитрович (07(19). 08. 1866, с. Тиниця Конотоп. пов., нині Бахмац. р-ну Черніг. обл. — ?) — право­знавець. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1892). Від­тоді працював у Київ. судовій палаті; 1897–1903 — мировий суддя Таращан. округу; 1903–06 — голова зʼ­їздів суд­дів Староконстянтинів. і Таращан. округів; від 1906 — чл. Уман., 1912–18 — Київ. окруж. судів; від 1 квітня 1918 — порядкуючий департаментом Київ. апеляц. суду. Від вересня 1919 — чл., від лютого 1921 — секр. Правничо-термінол. комісії ВУАН. Один із укладачів і спів­ред. ви­даного комісією 1926 «Російсько-українського словника правничої мови». Водночас спів­працював у Комісії ВУАН для скла­да­н­ня істор. словника української мови, брав участь у церк. автокефал. русі, зокрема був чл. парафіял. ради (титарем) і скарбником Софій. собору, учасником 1-го Всеукр. правосл. церк. собору в Києві (1918). У 1926 і 1927 органи ГПУ порушували справи проти В., однак вони були припинені за недоведеністю звинуваче­н­ня. 7 вересня 1929 заарешт. у справі СВУ, 19 лютого 1930 у позасудовому порядку висланий на 5 р. до Казах­стану, де від 1932 працював статистом та економістом-плановиком на під­приємствах м. Кзил-Орда. Подальша доля неві­дома. Реабіліт. 1989.