Вовняна промисловість - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вовняна промисловість

ВО́ВНЯНА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ – галузь текстильної промисловості, підприємства якої здійснюють первинну обробку вовни, виготовляють пряжу, тканини. Осн. продукція: вовняна і напіввовняна пряжа, камвольні і тонкосуконні тканини різноманіт. призначення – для виготовлення одягу, хусток, ковдр, килимів, ватину, взуття, гол. уборів. Галузь тісно пов’язана із тваринництвом, зокрема вівчарством, хім. пром-стю, машинобудуванням. Осн. вид сировини – натур. овеча вовна, окрім якої для виготовлення вовняних тканин застосовують хім. волокна, бавовну тощо. Промитою вовною галузь забезпечують Черніг. і Харків. ф-ки, а також підпр-ва зарубіж. країн. В Україні першу мануфактуру з вироб-ва сукняних тканин організовано 1719 у с. Ряшки (нині Прилуц. р-ну Черніг. обл.); вона мала 50 верстатів і виготовляла 50 тис. аршин каразеї (1778). У 1797 на ній працювало 1326 осіб. У 19 ст. збудовано суконні ф-ки в Дунаївцях (нині Хмельн. обл.), Богуславі (нині Київ. обл.), Харкові, Сумах. На сукон. ф-ках України діяло устаткування низького тех. рівня і, відповідно, примітивні способи обробки тканин. За довоєнні роки реконструйовано Харків., Дунаєвец. суконні ф-ки, збудовано Одес. і Кременчуцьку. 1940 діяло 7 великих сукон. підпр-в, кілька невеликих ф-к та цехів, на яких працювало 480 мех. верстатів, понад 21 тис. веретен. Незважаючи на значні руйнування під час 2-ї світ. війни, вже 1951 досягнуто довоєн. рівня вироб-ва В. п. Відбудовано Харків., Одес., Сум., Дунаєвец., Богуслав., Кременчуц., Лубен. суконні ф-ки. Стали до ладу Стрий. суконна і Донец. камвол.-прядил. ф-ки, Черніг. камвол.-сукон. комбінат (нині ЗАТ «“Чексіл” Камвольно-суконна компанія», який 1990 виробляв понад 47 % всієї продукції шерстяної підгалузі України). 1970 діяло 25 підпр-в В. п. Найвищого рівня розвитку В. п. досягла 1990: працювало понад 30 підпр-в із чисельністю працівників понад 28 тис. осіб; вони випускали 25 % продукції текстил. пром-сті. Вовняні тканини виробляли у широкому асортименті: пальтові, костюмні, платтяні, хусткові, ковдрові, меблеві, взуттєві. Із застосуванням хім. волокон виробляли 74,5 % усіх тканин, частка тонкосукон. становила 52 %, решту випускали з камвол. пряжі. Найбільші підпр-ва галузі розміщені у Чернігові, Києві, Луганську, Донецьку, Кривому Розі, Харкові, Сумах. У зв’язку з екон. кризою у 1990-х рр. в Україні обсяг вироблених вовняних тканин 1998 порівняно з 1990 значно скоротився. 1998 у В. п. працювало 33 підпр-ва із чисельністю працівників понад 14 тис. осіб; вони виробляли 20 % текстил. продукції України. У їх складі – 6 малих підпр-в. Після 1998 припинилося значне падіння обсягів вироб-ва вовняних тканин (див. Табл.).

Осн. частку вовняних тканин (78 %) в Україні виробляє «Чексіл» (широкий асортимент нових тканини для чол. та жін. костюмів, пальто, одягу для школярів тощо). Наук. забезпечення галузі здійснює Укр. НДІ текстил. пром-сті (Київ). Проблеми розвитку В. п. висвітлює ж. «Легка пром-сть».

Літ.: Україна за роки незалежності 1991–2002 р. К., 2002; Статистичний щорічник України за 2002 рік. К., 2003; Україна у цифрах у 2003 р. К., 2004.

І. П. Козієва

Стаття оновлена: 2005