Вовчанський район

ВОВЧА́НСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у північно-східній частині Харківської області. Утвор. 1923. Від 6 до 11 листопада 1941 та від 10 червня 1942 до 10 лютого 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 1,9 тис. км². Насел. 54 942 особи (2001, складає 85,0 % до 1989), переважно українці та росіяни. У складі р-ну — м. Вовчанськ, с-ща міського типу Білий Колодязь, Вільча, Старий Салтів та 91 сільс. насел. пункт. В. р. межує з Шебєкінським р-ном Бєлгород. обл. (РФ). Залізничні ст.: Вовчанськ, Білий Колодязь, Бакшеївка. Знаходиться на пд. схилах Середньорос. височини. Поверхня — підвищена хвиляста рівнина, розчленована річк. долинами, балками та ярами. Корисні копалини: залізна руда, буд. матеріали та сировина для їх виробництва (крейда, буд. і скляні піски, глини, суглинки). Річки: Сіверський Донець та його притока Вовча з Плотвою. Заг. пл. водного дзеркала 6361 га. Ґрунти переважно чорноземні. Пл. лісових насаджень 29,3 тис. га. Осн. породи: дуб, сосна, тополя, береза, осика, вільха, липа, берест, ясен, акація та ін. На тер. р-ну розміщений Вовчанський заказник (побл. с. Землянки). Переважають підприємства харч., легкої та промисловості буд. матеріалів. Найбільші з них розташ. у райцентрі та в смт Білий Колодязь. У р-ні вирощують озиму пшеницю, кукурудзу, цукр. буряк, соняшник, овочі. Тваринництво м’ясо-молоч. напряму. С. госп-вом займається 42 с.-г. підприємства та 110 фермер. госп-в. У В. р. — 40 заг.-осв. шкіл, 16 дитсадків, ПТУ, 2 ВНЗ 1–2-го рівнів акредитації; 38 б-к, 31 клуб, кінотеатр, рай. Будинок культури, 2 муз. школи, істор.-археол. музей-заповідник «Верхній Салтів»; 37 фельдшер.-акушер. пунктів, 4 лікар. установи, 10 амбулаторій сімей. типу; 52 бази відпочинку; відділ. 6-ти банків. Виходить г. «Хлібороб». У с. Верхній Салтів — археол. пам’ятка «Верхній Салтів». Пам’ятки архітектури: корпус цукр. заводу в смт Білий Колодязь (1904), водяний млин у с. Волохівка (1900), будинок земського нар. училища в с. Вовчанські Хутори (1912), садиби в селах Волохівка, Василівка (обидві — серед. 19 ст.), церкви в селах Жовтневе, Молодове, Петропавлівка, Пільна (усі — кін. 19 — поч. 20 ст.). Видатні уродженці: чл.-кор. АН УРСР О. Фаворов (с. Жовтневе Друге), д-р екон. н., письменник П. Алампієв (с. Іванівка), д-р юрид. н. І. Даньшин (с. Стариця), д-р тех. н. В. Мурзін (с. Москалівка), д-р біол. н. Й. Покозій (с. Хотімля); політ. діяч, історик А. В’язигін (х. Федорівка); літературознавець, перекладач П. Дегтярьов (с. Червоноармійське Друге), поетеса О. Стрілець (с. Жовтневе), літературознавець, журналіст А. Чернишов (с. Федорівка); живописець Є. Волобуєв (с. Варварівка), графік, мистецтвознавець М. Зубар (с. Рубіжне); нар. арт. СРСР Є. Мірошниченко (с. Радянське), засл. арт. УРСР В. Будянський (с. Черняків), нар. арт. УРСР В. Шестопалов (с. Шевченкове Перше); Герой Радянського Союзу Ф. Лисенко (с. Юрченкове).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю