Вовчухівська операція - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вовчухівська операція

ВОВЧУХІ́ВСЬКА ОПЕРА́ЦІЯ – стратегічна наступальна операція УГА з метою визволення столиці ЗУНР – Львова і Перемишля (нині Польща). Відбувалася 17 лютого – 19 березня 1919. Співвідношення сил на напрямку гол. удару: українці – 9,8 тис. вояків, 32 гармати; поляки – 6,2 тис. вояків, 40 гармат. На першому етапі операції 17–25 лютого 1-а і 7-а бригади й група К. Гофмана 3-го корпусу УГА полковника Г. Коссака перерізали залізницю Львів– Перемишль і блокували 15-тисячний польс. гарнізон галиц. столиці. Подальші військ. дії були припинені на вимогу військ. місії Антанти для проведення переговорів між воюючими сторонами. Після їх провалу 2 березня бойові дії відновилися, у ході наступу укр. військо розгромило польс. підрозділи і зайняло с. Вовчухи (нині Вовчухів Городоц. р-ну Львів. обл.). 7 березня розпочався наступ посилених за час перемир’я польс. військ генерала В. Івашкевича (бл. 8 тис. вояків), внаслідок якого частини 3-го галиц. корпусу змушені були відступити на попередні позиції. Невдачу операції спричинила вимушена пауза і пасивні дії 1-го і 2-го корпусів УГА.

Літ.: Омелянович-Павленко М. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. Прага, 1929; Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. Л., 1995; Литвин М. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. Л., 1998.

М. Р. Литвин

Стаття оновлена: 2005