Вогнетривких матеріалів промисловість - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вогнетривких матеріалів промисловість

ВОГНЕТРИВКИ́Х МАТЕРІА́ЛІВ ПРОМИСЛО́ВІСТЬ – підгалузь чорної металургії, що забезпечує видобуток вогнетривкої сировини та виробництво вогнетривких виробів і матеріалів для теплових агрегатів. Серед осн. видів продукції – алюмосилікатні, кремнеземні, магнезіальні, карбідкремнієві, вуглецеві, цирконієві та ін. вогнетривкі вироби і матеріали, які за рівнем вогнетривкості поділяють на власне вогнетривкі (1580–1770 °С), високовогнетривкі (1770–2000 °С) та найвищої вогнетривкості (понад 2000 °С). Сировиною для галузі є як природні матеріали (вогнетривкі глини, каоліни, кварцити, магнезити), так і синтетичні (оксиди алюмінію, магнію, хрому, цирконію, карбід кремнію). В Україні є значні запаси вогнетривких глин, каолінів та кварцитів.

Спочатку в Україні вогнетривкі вироби виготовляли у цехах металург. підпр-в. Перші спеціалізов. вогнетривкі з-ди в Україні збудовані на Донбасі – у Часовому Яру (1887) і Красногорівці (1896). Власне вироб-во задовольняло потреби у вогнетривах лише на 80 %, решту – імпортували. 1913 в Україні вироблено 326 тис. т вогнетрив. виробів з них: алюмосилікатних – 245 і динасових – 81 тис. т. За довоєнні роки в Україні проведено значну роботу з реконструкції діючих і буд-ва нових вогнетрив. підпр-в, серед них – Пантелеймонівський і Червоноармійський динасові з-ди, Запоріз. вогнетрив. з-д, Часовоярський з-д вогнетрив. виробів. Незважаючи на значні руйнування підпр-в галузі під час 2-ї світ. війни, вже 1950 вироб-во вогнетривів в Україні перевищило рівень 1940. Споруджено нові сучасні підпр-ва на Донбасі – Великоанадол. вогнетрив. з-д, Сіверський доломіт. комбінат, а також низку потуж. цехів на діючих підпр-вах. У наступні роки розвиток В. м. п. відбувався швидкими темпами, зокрема 1960 вироб-во досягло 2,8 млн т, 1975 – 3,8 млн т. Від поч. 80-х рр. обсяги вироб-ва почали знижуватися – від 3,3 млн т у 1980 до 3 млн т у 1990. Організовано вироб-во нових прогресив. на той час видів вогнетрив. виробів, що уможливило значно інтенсифікувати технол. процеси у металург., маш.-буд., хім. пром-стях, пром-сті буд. матеріалів тощо. На Запоріз. вогнетрив. з-ді освоєно вироб-во каолінових виробів для повітронагрівачів і футерування шахт домен. печей, для регенераторів мартенів. печей. На металург. підпр-вах (Маріупол. комбінат ім. Ілліча, «Криворіжсталь», Дніпров. комбінат та Єнакієв. з-д) у складі киснево-конвертор. цехів збудовано відділ. з вироб-ва безвипалювал. доломіто-магнезитових вогнетривів для футерування конверторів. На підпр-вах В. п. освоєно вироб-во цирконових стаканів для установок безперерв. розливання сталі, а також магнезіальних і хромомагнезитових, що дозволило перевести мартенів. печі на осн. футерування; проведено значну роботу з нарощування вироб-ва різноманіт. молотих матеріалів і порошків, мас, обмазок, вогнетрив. бетонів; застосовано напівсухий метод пресування, в результаті чого підвищено якість вогнетривів, зокрема їх термостійкість, розміри і форми виробів тощо. Частка вироб-ва виробів напівсухим методом досягла 84,3 % (1972). Найуспішніше цей метод впроваджено на Часовоярському з-ді вогнетрив. виробів, Запоріз., Красногір. і Костянтинів. вогнетрив. з-дах. На підпр-вах В. м. п. механізовано процеси розвантаження, складання, подавання і подрібнення сировини. Значні досягнення отримано у механізації та автоматизації процесів дозування мелених матеріалів і змішаних мас. На багатьох з-дах замість об’єм. способу впроваджено автомат. дозування по масі у комплексі з центробіж. бігунами, що поліпшило якість вогнетрив. виробів. Залежно від виготовлюв. виробів вогнетривкі підпр-ва України оснащено відповід. пресовим устаткуванням. Проведено роботи з механізації знімання відпресованих вогнетрив. виробів та укладання їх на вагонетки для подальшого випалювання. Вирішальне значення для якості вогнетрив. виробів має ступінь обпалювання сировин. матеріалів на шамот, зокрема для цього збудовано обертові печі потужністю бл. 1 млн т на рік з механізацією трудомістких процесів та автоматизацією технології. Однією з основних і найвідповідальніших операцій у В. м. п. є випалювання відпресованих напівфабрикатів у печах. У післявоєнні роки замість періодичних і кільцевих печей, які вимагали великих затрат та не забезпечували необхід. якості вогнетривів, розпочато буд-во механізов. високопродуктив. тунельних печей на природному та суміші природного і коксового газів. Нині всі вогнетривкі підпр-ва працюють з такими печами. Систематично зростає випуск магнезитових вогнетривів, смолодоломітових безобпалювальних вогнетривів для кисневих конверторів, периклазошпинельних виробів для склепінь мартенів. печей, форстеритових вогнетривів для насадок регенераторів мартенів. печей, вперше освоєних на Пантелеймонів. з-ді. Остан. роками вироб-во вогнетривів становило 750–900 тис. т на рік. 2003 випущено 837 тис. т шамотних, динасових і магнезіальних вогнетривів. Нині в Україні працюють 15 спеціалізов. підпр-в вогнетрив. матеріалів, 4 цехи при металург. з-дах та 10 гірн. підпр-в з добування вогнетрив. сировини. За останні роки на вогнетрив. з-дах України значно розширився випуск каолінових, мулітових виробів та високотемператур. теплоізоляційних із високоглиноземистого волокна для високотемператур. повітронагрівачів домен. печей; каолінових і високоглиноземистих виробів точних геом. розмірів для лещаді і шахти домен. печей великого об’єму, ефектив. динасових фасонних виробів із щільністю 2,34 г/см і пористістю до 19 % для коксових печей; магнезитових, периклазових, цирконових і корундових плит для безстопорного розливання сталі із сталерозлив. ковшів. Впровадження нового устаткування, механізація і автоматизація вироб-ва забезпечили зменшення частки ручної праці у В. м. п. від 70 % у 1950 до 8–10 % нині, а також розширення асортименту та освоєння нових ефективніших виробів. Актуал. питаннями подальшого розвитку В. м. п. є поліпшення якості продукції, підвищення ефективності вироб-ва та зменшення енергомісткості продукції, збільшення ступеня механізації і автоматизації вироб. процесів; підвищення обсягів вироб-ва порошків і сумішей для моноліт. футерування і торкретування сталерозлив. та проміж. ковшів безперерв. розливання сталі, бетонів підвищеної стійкості, що сприятиме зниженню трудовитрат і собівартості заміни футерування, неформованих, теплоізоляційних волокнистих, цирконистих, периклазовуглецевих, високоглиноземистих корундових, карбідкремнієвих та ін. спец. вогнетривів. Знач. проблемами галузі є брак коштів на оновлення осн. засобів вироб-ва, середній вік яких сягає 40 р., брак профес. кадрів. Зростання остан. роками імпорту вогнетривів в Україну може мати негативні наслідки: витіснення вітчизн. виробників з внутр. ринку, скорочення вироб-ва, зростання цін тощо. Для вирішення цих проблем, на думку фахівців галузі, необхідна розробка Держ. програми підтримки і розвитку В. м. п. Наук.-тех. забезпечення галузі здійснюють Укр. НДІ вогнетривів, засн. 1927 у Харкові, та Донец. н.-д. гірничоруд. ін-т (ДонНДГРІ), створ. 1962, а також лаб. та КБ на підпр-вах.

Літ.: Лур’є М. О. та ін. Вогнетривка промисловість України до сорокових роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції. X., 1958; Левитанский Б. И., Терешков П. И., Орловский Я. А. Огнеупорная промышленность Украинской ССР. Москва, 1964; Огнеупорное производство: Справоч. Т. 1–2. Москва, 1965; Передовой опыт предприятий огнеупорной промышленности Украинской ССР. К., 1967; Развитие металлургии в Украинской ССР. К., 1980; Статистичний щорічник України за 2002 рік. К., 2003; Огнеупорная реставрация // Металл. 2004. № 1.

М. О. Терещенко , А. М. Горський

Стаття оновлена: 2005