>
КОТО́ВИЧ Никанор Антонович (26. 08(07. 09). 1845, с. Черевачиці Гроднен. губ., нині Брест. обл., Білорусь – 14. 04. 1938, с. Крупчиці Поліс. воєводства, нині Брест. обл.) – церковний діяч. Брат І. Котовича. Закін. Литов. духовну семінарію (м. Вільно, нині Вільнюс, 1865). Працював учителем у Кобрин. і Вілен. духов. уч-щах (1865–71). Був священиком у селах Гроднен. губ. (1871–1936). Автор праць на богослов. та істор. теми, видав кілька брошур своїх проповідей, зокрема «Беседа в день пятидесятилетия уничтожения унии» (1889), «Беседа к простому народу» (1901; обидві – Вільно). Побудував храм-пам’ятник перемоги рос. військ під командуванням О. Суворова над польс. повстанцями (1794), відкрив нар. б-ку на кошти Ф. Павленкова (обидві – у с. Крупчиці, 1913). Перший захисник прав українців Полісся. Написав 25 травня 1918 доповідну записку міністру нар. освіти на захист прав жителів Брест.-Пінського Полісся.
Літ.: Memoriał o. Nikanora Kotowicza do ministra oświaty ludowej Ukrainy // Над Бугом і Нарвою. 1999. № 1; Ильин А. Полесские священники Котовичи // Гістарычная брама. 2004. № 1.
О. Л. Ільїн
Статтю оновлено: 2014
Цитувати статтю
О. Л. Ільїн
. Котович Никанор Антонович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=353 (дата звернення: 06.03.2021).