Кореляція - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кореляція

КОРЕЛЯ́ЦІЯ (лат. ко… – префікс, що означає об’єднання, спільність, сумісність, і relatio – відношення) – взаємозалежність двох або більшої кількості визначених за родовими ознаками речей, які не пов’язані причинно-наслідковим зв’язком. Термін «К.» бере свої витоки з праць франц. палеонтолога Ж. Кюв’є. У 18 ст. він розробив «закон К.» частин і органів живих істот, за допомогою якого можна відновити вигляд викоп. тварин ли­­ше за частиною їх залишків. У математиці уперше цей термін вжив наприкінці 19 ст. англ. біолог і статист Ф. Гальтон. Нині це поняття використовується у різноманіт. галузях знань – математиці, зокрема в теорії ймовірностей (статист. взаємозалежність випадк. величин) і проектив. геометрії (різновид дуальності між підпросторами вектор. простору); економіці та соц. науках, зокрема у психології та соціології (метод оброблення статист. даних – кореляційно-регресив. аналіз); тех. науках, зокрема в електроніці (міра подібності між двома сигналами – крос-К.); в медицині, зокрема у фізіології (взаємозалежність органів і функцій). Матем. мірою К. двох випадк. величин є кореляц. відношення, або коефіцієнт К. Коли зміна однієї випадк. величини призводить не до закономір. зміни іншої, а до іншої статист. характеристики заданої випадк. величини, подібний зв’язок не вва­­жається кореляційним, хоча й є статистичним.

Поняття К. станів є фундаментальним в природн. науках і ши­­роко застосовується до описання властивостей склад. сис­­тем різноманіт. природи, які є предметом сучас. досліджень зі статист. механіки та квант. теорії. Так, характерні термодинамічні, зокрема й кінет., властивості нерівноваж. статист. систем пояснюються за допомогою «динаміки К.» І. Пригожина. Останнім часом у квант. теорії введено нове поняття заплутаності квант. станів – особливої форми квант. К. Ним описують явище взаємозалежності станів квант. частинок навіть за умови, що частинки перебувають за межами їх всеможливих взаємодій, що суперечить принципу локальності. Процес квант. телепортації, який ґрунтується на заплутаних квант. станах, використовують в таких інтенсивно досліджуваних напрямах, як квант. обчислення та квант. криптографія. В Україні поняття «К.» розвивалося та застосовувалося в дослідж. представників київ. наук. шкіл з матем. фізики (М. Боголюбов, Д. Петрина) та теорії ймовірностей (Б. Гнєденко, А. Скороход; обидві – Ін-т математики НАНУ), фізики плазм. процесів (О. Ситенко, А. Загородній, Ін-т теор. фізики НАНУ) та львів. наук. школи зі статист. фізики рідин і сумішей (І. Юхновський, І. Мриглод, Ін-т фізики конденсов. сис­­тем НАНУ).

Літ.: Боголюбов Н. Н. О некоторых статистических методах в математической физике. К., 1945; Його ж. Лек­­ції з квантової статистики. К., 1949; Пригожин И. Неравновесная статистическая механика. Москва, 1964; Гих­­ман И. И., Скороход А. В. Введение в теорию случайных процессов. Моск­­ва, 1965; Холево А. С. Статистическая струк­тура квантовой теории. Москва, 2003.

В. І. Герасименко

Стаття оновлена: 2014