Біонт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біонт

БІО́НТ (від грец. βιών(βιόντος) – той, що живе) – окремо взятий організм, пристосований до існування в конкретному середовищі. Межі витривалості організму до варіювання значень дії чинників середовища визначаються зоною толерантності того або ін. виду, до якого належить конкрет. організм. Фенотиповий прояв меж витривалості, записаний у генотипі, виявляється через норму реакції організму. Формування того чи ін. генотипу (фенотипу) та відповідних адаптив. ознак, притаманних організмам певної таксоном. групи, відбувається в ході її еволюції, що надає можливість як групі в цілому, так і організмам, що до неї входять, успішно освоїти те чи ін. середовище в певних межах варіювання екол. чинників. У цьому аспекті розрізняють еврибіонтів (організми, які можуть жити в різних екол. умовах за відчутного варіювання параметрів довкілля) і стенобіонтів (живуть у строго певних умовах за неістотної амплітуди коливань тих чи ін. чинників середовища). Залежно від місця проживання організмів вони належать до аеробіонтів (населяють суходіл і повітря), гідробіонтів (водяні організми), педобіонтів, або геобіонтів (живуть у ґрунті), сапробіонтів (оселяються на відмерлих залишках рослин і трупах тварин) і паразитів (живуть в ін. організмах).

Літ.: Кучерявий В. П. Екологія. Л., 2001.

І. Г. Ємельянов

Стаття оновлена: 2004