Біополімери - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біополімери

БІОПОЛІМЕ́РИ (від біо... та полімери) – високомолекулярні природні органічні сполуки, які є структурною основою клітин усіх живих організмів і зумовлюють найважливіші життєві процеси в них. Ін. назва – макромолекули біологічні. Складаються з багаторазово повторюваних груп атомів, або ланцюгів (мономерів), з’єднаних між собою міцними валент. зв’язками. Молекулярна вага – від кількох тисяч до сотень тисяч і більше дальтонів. Найважливішу роль у клітині відіграють такі Б.: нуклеїнові кислоти, білки, пептиди, полісахариди. За будовою молекул виділяють лінійні Б., побудовані зі з’єднаних у довгі ланцюги мономерів (білки, нуклеїнові кислоти, целюлоза), та розгалужені Б., які мають бокові відгалуження (глікоген). Відомі мішані типи Б. – нуклеопротеїди, глікопротеїди, ліпопротеїди, ліпосахариди тощо. Осн. методи дослідж. Б.: спектрофотометрія, хроматографія, центрифугування, діаліз, електрофорез, електронна мікроскопія.

Літ.: Фердман Д. Л. Биохимия. Москва, 1966; Ленинджер А. Биохимия / Пер. с англ. Москва, 1976; Кучеренко М. Є., Виноградова Р. П., Бабенюк Ю. Д. та ін. Біохімія. К., 1995.

О. І. Корнелюк

Стаття оновлена: 2004