Біосинтез - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біосинтез

БІОСИ́НТЕЗ (від біо... і синтез) – процес утворення складних органічних речовин у живих організмах із простіших сполук, які потрапляють до них ззовні чи утворюються в них самих, під впливом дії біокаталізаторів – ферментів. Б. – це послідовні хім. реакції, здійснювані з поглинанням енергії. Безпосереднім джерелом енергії для Б. є багаті на енергію макроергічні сполуки, а початковим для всіх організмів, окрім бактерій, є енергія соняч. випромінювання, яку акумулюють зелені рослини й ціанобактерії в процесі фотосинтезу (див. Асиміляція біологічна, Біоенергетика, Хемосинтез). Б. – складова частина обміну речовин живих організмів (рослин, тварин, мікроорганізмів), тісно пов’язана з одночас. процесами розкладання речовин на простіші. Характер Б. у клітині визначається спадковою інформацією генет. апарату й контролюється його регулятор. механізмами, які забезпечують не лише якісний, а й кількіс. склад синтезов. продуктів. Б. багатьох складних сполук удалося здійснити поза організмом у штуч. лаборатор. умовах. Б., який відбувається за участі мікроорганізмів, широко застосовують як спосіб пром. одержання біологічно важливих речовин: вітамінів, деяких гормонів, алкалоїдів, амінокислот, антибіотиків, ферментів, препаратів кормового і харч. білка тощо.

Літ.: Кучеренко М. Є., Бабенюк Ю. Д., Васильєв О. М. та ін. Біохімія. К., 2002.

М. М. Хомляк

Стаття оновлена: 2004