БІО́ТА — історично сформований комплекс живих організмів (рослин, грибів, тварин, мікроорганізмів), які обʼ­єд­нані загальною областю пошире­н­ня та населяють якусь певну територію (акваторію), але не завжди екологічно взаємозвʼязані (як це має місце у біоценозі). Термін «Б.» за­стосовується для сукупностей живих організмів, поширених у межах певних ландшафтно-геогр. зон, його також можна роз­глядати як групу тотожного типу біо­тич. угруповань великого системно-геогр. під­роз­ділу певної геогр. зони. Залежно від роз­міще­н­ня в тій чи ін. геогр. зоні та від регіонал. клімат. особливостей для кожної Б. характерний певний тип клімат. рослин­ності (напр., тундра, тайга, широколистяні ліси, тропічні ліси, степи, пустелі тощо) з від­повід­ним населе­н­ням організмів (тварин, грибів, мікроорганізмів). З позицій систем. під­ходу Б. від­повід­ає біо­тич. блокові в системі біома. Термін «Б.» за­пропонував румун. біо­лог Е. Раковице (1907).