Біота - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біота

БІО́ТА – історично сформований комплекс живих організмів (рослин, грибів, тварин, мікроорганізмів), які об’єднані загальною областю поширення та населяють якусь певну територію (акваторію), але не завжди екологічно взаємозв’язані (як це має місце у біоценозі). Термін «Б.» застосовується для сукупностей живих організмів, поширених у межах певних ландшафтно-геогр. зон, його також можна розглядати як групу тотожного типу біотич. угруповань великого системно-геогр. підрозділу певної геогр. зони. Залежно від розміщення в тій чи ін. геогр. зоні та від регіонал. клімат. особливостей для кожної Б. характерний певний тип клімат. рослинності (напр., тундра, тайга, широколистяні ліси, тропічні ліси, степи, пустелі тощо) з відповідним населенням організмів (тварин, грибів, мікроорганізмів). З позицій систем. підходу Б. відповідає біотич. блокові в системі біома. Термін «Б.» запропонував румун. біолог Е. Раковице (1907).

І. Г. Ємельянов

Стаття оновлена: 2004