Біотит - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біотит

БІОТИ́Т – породоутворювальний мінерал класу силікатів. Назва походить від прізвища франц. фізика й мінералога Ж. Біо. Ін. назви: слюда залізна, магнієво-залізна та ромбічна, евхлорит. K(Mg, Fe2+, Mn)3[(OH, F)2](Al, Fe3+) Si3O10. Б. належить до групи пошир. мінералів, що становлять бл. 4 % усієї маси зем. кори. Елемент. склад змінний: MgO (1,5–27,5 %), FeO (5–25 %), Fe2O3 (1–20 %), TiO2 (0–12,5 %). Домішки V2O3 (0,03–0,2 %), Cr2O3 (0,02–0,2 %), CrO (0,1– 3 %), BaO (0,1–3 %). Сингонія моноклинно-призматична. Колір чорний, темно-коричневий, темно-зелений та зеленувато-чорний. Блиск слабо-металевий, перламутровий. Колір риски білий, сірий. Твердість 2,5–3. Щільність 2,76–3. Форма видовжена: кристали таблитчасті рідкісні, листуваті, лускуваті, щільні агрегати, розрізнені луски. У прозорих шліфах спостерігається явище плеохроїзму.

А. Я. Радзивілл

Стаття оновлена: 2004