Біотоп - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біотоп

БІОТО́П (від біо… і грец. τόπος – місце) – ділянка земної поверхні (суходолу або дна водойми) з однотипними умовами рельєфу, кліматичними особливостями та іншими абіотичними чинниками (світло, тиск, рН-середовища, механічні та фізико-хімічні властивості субстрату, мінеральні й органічні речовини тощо), яку займає певне біотичне угруповання (біоценоз). Між біоценозом і Б., які разом складають екосистему (біогеоценоз), існує тісна взаємодія, заснована на постійному обміні речовиною, енергією та інформацією. Отже, в заг. розумінні Б. – це неорган. компонент екосистеми (біогеоценозу) зі специф. комплексом умов, що визначає видовий склад організмів, а також особливості їхнього існування. Разом з тим, біотичний компонент впливає на Б., внаслідок чого останній зазнає змін у часі. Поняття «Б.» близьке до поняття «екотоп». Інколи деякі автори помилково ототожнюють Б. з термінами «місце проживання» або «стація», що мають дрібніший і невизначений хоролог. ранг. Схожі Б. об’єднують у біохори – одиниці розчленування земної поверхні, які охоплюють просторово об’єднані подібні Б., розташ. в однотип. клімат. умовах (напр., біохори пустель, степів, лісів тощо), а біохори – в біоцикли, які складають біосферу.

І. Г. Ємельянов

Стаття оновлена: 2004