Біофабрика - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біофабрика

БІОФА́БРИКА – підприємство, на якому в контрольованому й регульованому режимах вирощують мікроорганізми, гриби, рослини, птахів та одержують відповідну продукцію у вигляді природної біомаси різноманітного застосування. Як правило, Б. – це капітал. будівлі, де передбачені контроль та цілеспрямов. регуляція осн. умов оптим. життєзабезпечення організмів відповідно до їхніх біол. особливостей, зокрема т-ри, світла, вологості, режиму живлення, складу їжі, системи очищення повітря та видалення відходів, збирання продукції тощо. Сучасна Б. – високомеханіз. та автоматиз. вироб-во. Залежно від біол. і технол. особливостей об’єктів вирощування створюються різні типи Б. Найвідоміші – в овочівництві, де в спеціаліз. теплицях на ґрунті або ін. субстратах (щебінь, керамзит тощо) з певною періодичністю до закріпленої на них корен. системи рослин подають поживні розчини (гідропоніка) чи їхні аерозолі (аеропоніка) й вирощують помідори, огірки, цибулю, деякі види капусти й певні садово-ягідні рослини (напр., полуниці). Овоч. ф-ки найчастіше розташовують побл. великих пром. міст. Не менш відомі Б. з вирощування с.-г. птахів – м’ясних курей-бройлерів, курей-несучок, перепелів тощо. Остан. часом інтенсивно функціонують Б., де вирощують їстівні гриби (печериці, гливи та ін.). Б. такого типу в Донбасі, Севастополі створ. у старих вугіл. шахтах і катакомбах. До Б. належать багато мікробіол. підпр-в, де одержують певні види й штами бактерій, дріжджів та мікроскоп. грибів. За рахунок діяльності цих організмів відбувається біосинтез багатьох корм. і харч. продуктів, ліків, препаратів для біол. захисту від шкідників рослин і тварин, ферментів, «живих» добрив, напр., мікроорганізмів, що фіксують атмосфер. азот (бульбочкові бактерії) й забезпечують ним с.-г. рослини. Відомі підпр-ва з одержання біогумусу шляхом перероблення відходів з допомогою каліфорн. черв’яків. Іноді Б., залежно від спеціалізації, називають з-дами. Так, в Україні до часів «перебудови» найзначнішими з них були Кременчуц. з-д білково-вітамін. концентратів, які одержували, вирощуючи дріжджі на вуглеводнях нафти; Трипіл. біохім. з-д (Обухів. р-н Київ. обл.), де виготовляли корм. лізин методом біосинтезу спец. штамами мікроорганізмів. Тепер ці з-ди реконструюють й перепрофільовують з різ. причин. Ретельні багаторічні мед.-біол. дослідж. довели небезпечність вживання дріжджів, вирощених на недостатньо очищених парафінах. З’ясувалося також, що самого лізину для балансування пожив. цін. білків замало, треба застосовувати й інші незамінні амінокислоти. До Б. належать і підпр-ва, на яких виготовляють антибіотики (пеніцилін, стрептоміцин, синтоміцин тощо). Це складні біотехнол. вироб-ва, де одержують важливі сполуки для лікування людей і тварин. Останнім часом значних успіхів досягли фотобіотехнології, що базуються на використанні фотосинтет. потенціалу мікро- та макроскоп. водоростей. Вважають, що людство наближається до вирішення осн. проблем пром. фотосинтезу, тобто цілеспрямов. одержання природ. орган. речовин з вуглекислого газу, води й мінерал. сполук за рахунок енергії світла. Індустр. вирощування водоростей здійснюють на спеціаліз. Б. В Україні найбільш відомі: філія «Барське вироб. підпр-во “Цукорпромводоналадка”» ВАТу «Акц. компанія “САТЕР”» (Вінн. обл.) та спеціаліз. цех з вирощування водоростей, що діє на базі Ладижин. ТЕС. Об’єктами мас. культивування є зелені (хлорела, сценедесмус) та синьозелені (спіруліна) мікроводорості. Їхня біомаса використовується як живий корм у рибництві; для одержання білк.-вітамін. корм. добавок, особливо потрібних тваринам у зимово-весняний період; для вироб-ва нових харч. продуктів, лікар. засобів, деяких тех. продуктів (напр., клею для дражування та інкрустації насіння цукр. буряка), а також для інтенсифікації процесів самоочищення водойм цукр. з-дів.

У примор. зоні (Керч, Севастополь, Феодосія та ін.) створ. Б. з вирощування каротинонос. зеленої мікроводорості дуналіели, деяких мор. макрофітів – продуцентів агару (філофора, ламінарій тощо), а також молюсків, раків, креветок, мальків цін. видів риби. Технології вирощування гідробіонтів об’єднують під назвою «аквакультура» або марикультура (для мор. організмів). Вважають, що біотехнології, пов’язані з індустр. вирощуванням вод. організмів, належать до найперспективніших напрямів розвитку науки й біотехнологій 21 ст.

Літ.: Романенко В. Д., Крот Ю. Г., Сиренко Л. А., Соломатина В. Д. Биотехнология культивирования гидробионтов. К., 1999.

Л. Я. Сіренко

Стаття оновлена: 2004