Бірецька Оксана Лонгинівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бірецька Оксана Лонгинівна

БІРЕ́ЦЬКА Оксана Лонгинівна (псевд. – Оксана Оксаненко; 12. 03. 1890, м. Городок, нині Львів. обл. – 21. 02. 1959, Львів) – піаністка, педагог і громадська діячка. Дочка О. Бажанської-Озаркевич, онука П. Бажанського. Закін. Вищий муз. ін-т у Львові (1908). У 1914–18 – на еміграції у Відні. Удосконалювала майстерність у Віден. академії (кл. Є. Лялєвича). Засн. і кер. філії Муз. ін-ту ім. М. Лисенка в Городку (кін. 20-х рр. – 1939). Виступала з концертами в містах Галичини. Чл. «Просвіти» й Союзу Українок.13 квітня 1940 разом із батьком Л. Озаркевичем вивезена в Казахстан. Стараннями дир. Львів. консерваторії В. Барвінського 1946 повернулася до Львова. 1947–57 працювала в муз. школах Львова. Писала оповідання, створювала нескладні вальси, коломийки, танці.

Літ.: Бурачинська Л. Пам’яті української піаністки // Наше життя. Філадельфія. 1963. № 7; Паламарчук О. Просвіта і просвітяни Городка. Л., 1998.

О. Р. Паламарчук

Стаття оновлена: 2004