Біржа - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біржа

БІ́РЖА (голланд. beurs, нім. Börse, від франц. bourse – гаманець) – установа для оформлення фінансових і комерційних угод щодо продажу товарів, цінних паперів та валюти. Назва «Б.» походить від імені голланд. купця Van der Beurse, в домі якого відбувалися сходини купців у 15 ст. Б. є юрид. особою, яка володіє відокремленим майном і має відповідні права й обов’язки. Вона може від свого імені укладати угоди, бути позивачем і відповідачем у суді, держ. арбітражі, третейському суді. Бірж. торгівля виросла зі звичайного локального ярмарку і ввібрала в себе його гол. риси: оптовий продаж, стандартизація товару. Вона організовується самими торговцями для полегшення процесу торгівлі, створення її ефективнішого механізму, а також для захисту інтересів як продавців, так і покупців від несприятливих змін цін. Б. здійснює орг-цію бірж. зборів для проведення голосових публічних торгів, а саме: орг-цію процесу проведення торгів у відповідному «ринк. місці» (бірж. залі), яке повинно вміщувати достатньо велику кількість продавців і покупців; розробку правил бірж. торгівлі, тобто норм і правил поведінки учасників у торг. залі; матем.-тех. забезпечення торгів, комп’ютерне забезпечення всіх процесів на Б.; добір кваліфік. персоналу Б., необхід. для проведення бірж. торгів (операторів ринку, торг. і фінанс. посередників). Б. виконує розробку бірж. контрактів, зокрема стандартизацію вимог до якісних характеристик бірж. товарів, розробку єдиних вимог до розрахунків за бірж. угодами. Б. займається вирішенням спірних питань за бірж. угодами – розглядом спірних ситуацій, які виникли з різних причин (помилка, спроба обману, нечітка робота персоналу і т. п.) між учасниками бірж. торгівлі і за своїм характером можуть бути вирішені безпосередньо тільки на Б. її відповід. органом, зазвичай – третейським судом чи арбітражем. Б. формує ціни на всі види бірж. товарів. Концентрація попиту і пропозиції, укладення великої кількості угод виключають вплив неринк. чинників на бірж. ціну, роблять її максимально наближеною до реал. попиту і пропозиції. Бірж. ціна встановлюється в процесі котирування бірж. товарів, що є найважливішою функцією Б. При цьому під котируванням розуміють фіксування цін на Б. протягом кожного дня її роботи: реєстрацію курсу валюти або цінних паперів, ціни товару. Б. здійснює страхування (хеджування) учасників бірж. торгівлі від несприятл. коливань цін, використовуючи спец. види угод і механізми їх укладення. Завдання страхування учасників бірж. торгів значною мірою вирішується рівнем орг-ції роботи Б., якістю послуг, здатністю Б. привабити макс. кількість покупців і продавців і виключити випадкові збурення цін. Б. також виступає гарантом при виконанні угод через бірж. системи клірингу і розрахунків. Б. використовує систему безготівк. розрахунків для заліку взаємних вимог і зобов’язань учасників торгів, а також організовує їх виконання. Збір і реєстрація бірж. цін з подальшим їх узагальненням і публікацією в спец. бірж. бюлетенях належить до найважливіших функцій Б. Залежно від виду бірж. товару в світ. практиці виділяють товарні і товарно-сировинні, фондові і валютні Б.

В Україні до 1917 фондові і товарні Б. були поєднані. Перша Б. з’явилася 1796 в Одесі. 1815 постала Б. у Києві, 1818 – у Харкові. У СРСР Б. діяли у 1920-х рр. (під час НЕПу) у Києві, Харкові, Одесі та ін. містах. При товар. Б. були окремі фондові відділи; деякий час діяли вечірні фондові Б. для операцій із цінностями, не допущеними до обороту на фондових відділах. У 1930-х рр. Б. припинили існування.

Діяльність Б. в Україні відновлено від 1991. Серед зареєстрованих укр. Б. – 23 аграрні, 1 універс. (Київська), 3 фонд. (Українська, Донецька, Київська міжнародна) і 1 валютна (Українська міжбанківська). Б. залежно від ролі держави в їх створенні поділяються на публічно-правові (держ.) і приватно-правові (приватні). Б. публічно-правові контролюються державою і створюються на основі законодавства про Б. Членом такої Б. може стати будь-який підприємець, який має відповід. обсяг обороту і внесений в торг. реєстр. Особи, які не є чл. Б., також допускаються до проведення операцій шляхом купівлі ними разових білетів. Такі Б. поширені в Європі (Франція, Бельгія, Нідерланди). Б. з приватно-правовим статусом діють у Великій Британії, США. На ці Б. відкритий доступ тільки для вузького кола осіб, які входять до бірж. корпорацій. Б. такого роду є пайовими т-вами. Член Б. повинен мати один або декілька паїв, що дає йому право укладати угоди в приміщенні Б. В Україні Б. мають статус приватно-правових інституцій, що передбачає в їх діяльності значну роль самоорганізації і самоуправління бірж. співтовариств. За формами участі в торгах Б. бувають відкритими і закритими. В торгах на закритих Б. беруть участь її постійні члени, які виконують роль бірж. посередників, тому доступ безпосередніх покупців і продавців до бірж. залу закритий. В торгах на відкритих Б., крім постійних членів і бірж. посередників, можуть брати участь і не члени Б. на визначених умовах. Згідно зі статутами Б. в Україні більшість з них є закритими.

За номенклатурою товарів, які є об’єктом бірж. торгівлі, Б. поділяються на універс. та спеціалізовані. На універс. Б. ведеться торгівля широким колом різних товарів. Спеціаліз. Б. мають потоварну спеціалізацію або спеціалізацію за групами товарів. У багатьох країнах переважають спеціаліз. Б., що особливо характерно для Б., які створюються в місцях концентрації пром. і с.-г. вироб-ва. Спеціалізація полягає в залученні до бірж. торгівлі безпосередніх виробників тієї чи ін. товарної групи, створенні такого ступеня концентрації відповід. товару, за яким збільшується бірж. торг. оборот, знижуються витрати торгів, здійснюється кваліфік. відпрацювання бірж. стандарту.

Залежно від масштабів торгівлі, орієнтації на певні ринки Б. поділяють на міжнар. і національні. Міжнар. Б. охоплюють конкретні товарні і фонд. ринки. В роботі таких Б. можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Особливостями функціонування міжнар. Б. є забезпечення вільної репатріації прибутків, отримуваних за бірж. операціями, а також укладення спекулят. і арбітражних угод, які надають можливість одержання прибутку на різниці котирувальних цін на Б. різних країн. Держави, на тер. яких знаходяться міжнар. Б., мають дотримуватися щодо них відповід. валют., торг. і податк. режиму для забезпечення їх діяльності. Міжнар. товарні Б. сконцентровані переважно у Великій Британії, США і Японії. На них припадає до 98 % всього міжнар. бірж. товарообігу. Нац. Б. діють у межах однієї держави відповідно до особливостей обігу і споживання ресурсів, притаманних цій країні. Валютні, податк. і торг. режими даної держави запобігають проведенню спекулят. операцій і участі в бірж. торгівлі осіб та фірм – нерезидентів країни місцезнаходження Б. В Україні одна міжнар. Б. – Київська фондова. Проте вона ще не повністю відповідає статусові міжнар., оскільки валют., торг. і податк. режими України не забезпечують вільного переміщення прибутків, отриманих у процесі бірж. діяльності.

За характером операцій міжнар. практика бірж. торгівлі розрізняє такі види Б.: реального товару, ф’ючерсні, опціонні, змішані. Б. реального товару характерні для поч. етапу бірж. торгівлі, їхніми характер. рисами є регулярність поновлення торгів, проведення торгів масовим однорід. товаром в одному місці і за встановленими правилами. Гол. правилом роботи такої Б. є обов’язк. поставка проданого товару після проведення торгів. У країнах з розвин. ринк. економікою Б. реального товару практично не залишилося, хоча існують товарні Б., які об’єднують торговців, маклерів, транспортні і переробні підпр-ва. Вони займаються розробкою типових контрактів, а також збором інформації про ринки таких товарів, як зерно, бавовна, нафта та ін. Торг. операції на цих Б. становлять всього 10–15 % від заг. бірж. обороту.

Б. нового типу є ф’ючерсні Б. На них здійснюється торгівля не самим товаром, а тільки правами на нього. Обов’язк. характеру поставок товару на цих Б. немає. Осн. ознаками ф’ючерс. торгівлі є: фіктив. характер угод; зв’язок з ринком реал. товару через страхування (хеджування), а не через поставку товару; повна уніфікація умов поставки товару; стандартизація базового активу (товару, який лежить в основі ф’ючерс. контракту); знеособленість угоди і заміна її двох контрагентів одним – розрахунковою палатою Б. Ф’ючерсні Б. є своєрідними фінанс. ін-тами, що обслуговують торгівлю. Вони створюються в місцях найбільшої концентрації фінанс. капіталу. Бурхливий розвиток ф’ючерс. Б. припадає на 70–80-і рр. 20 ст. У 1979 створ. Нью-Йоркська ф’ючерсна Б., 1982 – Лондон. міжнар. Б. фінанс. ф’ючерсів, 1985 у Франції – Б. фінанс. ф’ючерсних контрактів. Торгівля ф’ючерс. контрактами дає можливість не тільки страхувати ризики від кон’юнктур. змін цін, а й отримувати значні прибутки, оскільки ф’ючерси є одним із найприбутковіших активів фінанс. ринку. В Україні ф’ючерс. Б. немає. Однак торгівля ф’ючерс. контрактами на іноз. валюту була започаткована 1996 на Київ. універс. біржі, а наприкінці 1997 – в секції строкового ринку Укр. міжбанків. валют. Б. (УМВБ). Через нерозвинутість фінанс. ринків в Україні торгівля ф’ючерс. контрактами не отримала широкого розвитку.

Значну роль у сучас. світ. економіці відіграють опціонні Б. Вони надають можливість покупцям опціонів обмежити ризики при укладенні бірж. угод. Опціонні Б. з’явилися недавно. Перша опціонна Б. відкрилася в Чикаґо 1973. Оскільки торгівля опціонами і ф’ючерсами має схожі риси, то в багатьох країнах світу вона здійснюється на Б. фінанс. ф’ючерсів. До змішаних належать Б. універс. характеру. На них проводиться торгівля практично всіма фінанс. інструментами. Типовим прикладом такої Б. в Україні є УМВБ, де проводяться торги валютою, цінними паперами, фінанс. ф’ючерсами, банків. металами.

О. І. Береславська

Стаття оновлена: 2004