Біруля Олександр Костянтинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біруля Олександр Костянтинович

БІРУ́ЛЯ Олександр Костянтинович (27. 03. 1892, м. Новоолександрівськ Ковен. губ., нині м. Зарасай, Литва – 04. 08. 1967, Харків) – інженер шляхів сполучення. Д-р тех. н. (1942), проф. (1946). Засл. діяч н. УРСР (1963). Держ. нагороди СРСР. Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Петрогр. ін-т інж. шляхів сполучення (1916). Працював зав. Вінн. філії НДІ безрейк. доріг (від 1929); заст. дир. з наук. роботи УкршляхНДІ (Харків, 1931); у Харків. автомоб.-дорож. ін-ті: 1931–36 – проф., зав. каф. дорож. справи, 1937–41, 1959–67 – зав. каф. буд-ва і експлуатації шляхів, 1939–41 – заст. дир. з навч. та наук. роботи, 1949–59 – дир. Осн. напрями наук. діяльності: режими руху автомоб. транспорту, конструювання й розрахунок дорож. покриттів, водно-тепл. режим доріг, експлуатац. властивості автомоб. доріг, застосування місц. матеріалів та укріпл. ґрунтів у дорож. буд-ві, працездатність та міжремонтні строки служби дорож. покриттів та доріг.

Пр.: Дорожно-строительные материалы. Х., 1933; Эксплуатация автомобильных дорог: Курс для автодорож. ин-тов. Х., 1935; Шляхи низького технічного типу. Х.; К., 1936 (співавт.); Дорожная гидротехника. Х., 1938; Эксплуатация автогужевых дорог. Москва, 1938; Проектирование автомобильных дорог: В 2 т. Москва, 1948; 1953; 1954; 1961; 1962; Общий курс путей сообщения: Учеб. пособ. Москва, 1950; Работоспособность дорожных одежд. Москва, 1968.

Літ.: Бабков В. Ф. Профессор Александр Константинович Бируля // Повышение транспорт. качеств автомоб. дорог и безопасность движения: Сб. науч. тр. Моск. автомоб.-дорож. ин-та. 1986.

Є. Д. Прусенко

Стаття оновлена: 2004