Бірюкович Валентина Дмитрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бірюкович Валентина Дмитрівна

БІРЮКО́ВИЧ Валентина Дмитрівна (29. 01. 1946, Київ) – живописець. Чл. НСХУ (1994). Навч. у Київ. уч-щі приклад. мист-ва (1963), закін. Київ. інж.-буд. ін-т (1969). 1969–78 працювала архітектором у Респ. реставрац. майстернях (нині «Укрпроектреставрація»). Виконувала проекти реставрації пам’яток арх-ри. Згодом почала малювати ікони, відновивши давні традиції цього виду мист-ва в Україні. Б. пише на дошках, яєчною темперою на левкасі (ікони «Благовіщення», 1999; «Свята Іоанна Орлеанська», 1997; «Адам і Єва», 1996). Осн. ознакою ікон Б. є їхня яскрава нац. спрямованість як у виборі сюжетів («Покрова», 1995; «Христос Виноградар», 1996) та образів святих, що уславилися на землях України («Св. Борис та Гліб», 1994; «Св. Володимир та Ольга», 1996), так і у зверненні до традицій укр. малярства доби бароко. Звідси – декоративність, насиченість колірних сполучень, міцна, об’ємно-живописна форма. Витончену техніку доповнюють рельєфне тиснення орнаментал. тла, широке вживання золота, усталена символіка кольорів («Нерукотворний Спас», 1988; «Різдво Христове», 1989; «Деісус», 1996; «Богородиця», 1997). Ідучи за традицією іконопису козац.-гетьман. доби, Б. вводить в сюжет зображення політ. та реліг. діячів, що виборювали незалежність України («Се ми, Господи», 1991). Бере участь у виставках від 1990. Персон. виставки ікон Б. відбулися у Львові (1990), Києві (1991, 1993, 1999, 2000, 2001), Оденсе (Данія), Тулузі (Франція; обидві – 1992), Флоренції (Італія, 1993), Мілані (Італія, 1994). Б. брала участь у числен. міжнар. виставках – у Всесвіт. виставці реліг. мист-ва у Помпеях (Італія, 1993, 1994), Нью-Йорку (США, 1996), Маґдебурзі (Німеччина, 1999), Будапешті (Угорщина, 2002). Вона розписала іконостаси у храмах Франції (1991–92), Польщі (1996–98).

Літ.: Степовик Д. Історія української ікони Х–ХХ ст. К., 1996; Українські ікони в Оденсі: Каталог. Оденсе, 1992.

Т. В. Кара-Васильєва

Стаття оновлена: 2004