КО́РЕНЄВ Володимир Борисович (20. 06. 1940, Севастополь) – актор, пе­дагог. Нар. арт. РФ (1998). Закін. Держ. ін-т театр. мист-ва (Москва, 1961; майстерня О. Андров­ської, Г. Конського). Відтоді пра­цює у драм. театрі ім. К. Станіславського; водночас викладає в Ін-ті гуманітар. освіти та інформ. технологій (обидва – Москва), де очолює каф. актор. майстер­ності та є худож. кер. театр. ф-ту. У кіно дебютував 1958 у фільмі «Життя минуло повз» (реж. В. Ба­сов). Актор. славу здобув після ролі Іхтіандра у стрічці «Людина-амфібія» (1961, реж. В. Чеботарьов, Г. Казанський; премія «Сріб­ний парус» 1-го міжнар. фестивалю наук.-фантаст. кіно, м. Трі­єст, Італія, 1963). Володіє широ­кою палітрою виконав. майстер­ності – від утілення на сцені та екрані персонажів романт. скла­ду до переконливої гри у драм. та комед. сюжетах.

Ролі: Осип («Хлестаков» за п’єсою «Ревізор» М. Гоголя), Князь Сокольский («Сповідь юнака» за романом «Під­лі­ток» Ф. Достоєвського), Великатов («Таланти і шанувальники» О. Остров­ського), Шалімов («Дачники» М. Горь­кого), Професор Преображенський («Собаче серце» за М. Булгаковим), Де Гіш («Сірано де Бержерак» Е. Рос­тана), Граф Дорант («Міщанин-шлях­тич» Ж.-Б. Мольєра), Фердинанд («Під­ступність і кохання» Ф. Шіллера), Сі­релі («Божевільні мимоволі» Л. Піранделло), Єпископ («Томас Бекет» Ж. Ануя); у кіно – Віктор Бондаренко («Діти Дон Кі­­хота», 1965, реж. Є. Карелов), Хуан («Ба­­гато галасу даремно», 1973, реж. С. Сам­сонов), Костянтин Пандалевський («Ру­дін», 1976, реж. К. Воїнов), Левицький («Дорога в пекло», 1988), Генерал Конь­ячков («Постріл у труні», 1992; обидва – 2 серії), Гена («Браві хлопці», 1993; усі – реж. М. Засєєв-Руденко), Дмитро Олек­сандрович («Два кольори пристрасті», 2008, 10 серій, реж. К. Фоліянц).

В. М. Войтенко