Бічуя Ніна Леонідівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бічуя Ніна Леонідівна

БІЧУЯ́ Ніна Леонідівна (24. 08. 1937, Київ) – письменниця. Чл. НСПУ (1969). Закін. Львів. ун-т (1958). Працювала у ред. львів. газет, зав. літ. частини Львів. ТЮГу ім. М. Горького (нині Перший укр. театр для дітей та юнацтва), 1989–96 – ред. г. «Просвіта» у Львові. У літ-рі дебютувала книгами для дітей: «Канікули в Світлогорську» (1967), «Шпага Славка Беркути» (1968), «Звичайний шкільний тиждень» (1973; усі – Київ), у яких висвітлено шкіл. життя й дит. психологію. Зб. оповідань і повістей об’єднують історію та сучасність: «Дрогобицький звіздар» (К., 1970), «Повісті» (Л., 1978), «Квітень у човні» (К., 1981), «Родовід» (1984), «Десять слів поета» (обидві – Львів, 1987), «Бенефіс» (К., 1990), «Землі роменські: Вибране» (Л., 2003). У центрі уваги автора – проблеми духов. родоводу, морал. відповідальності за слово, спадкоємність твор. надбань народу. Широкий спектр переважно міської тематики (робітн. середовище, школа, театр) поєднано з багатою стильовою палітрою – від елементів репортажу до внутр. монологів та умов. прийомів, що формують напружену інтелект. та емоц. атмосферу творів. Автор інсценізацій та текстів театр. постановок про Леся Курбаса «Я вибираю березіль» (1987), про театр «Руська бесіда» «У наймах у Мельномени» (постановка Б. Козака, 1989).

Літ.: Ільницький М. Виворожи мене, звіздарю // Вітчизна. 1970. № 9; Дзюба І. Палітра «міської» повісті // Київ. 1984. № 3; Адельгейм Є. Відчути себе спільником усього сутнього // Крізь роки. К., 1987; Іваничук Р. Тема людської творчості. Спроби перетворення // УМЛШ. 1987. № 8.

М. М. Ільницький

Стаття оновлена: 2004