Біюк-Карасу - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Біюк-Карасу

БІЮ́К-КАРАСУ́ – річка у Білогірському та Нижньогірському районах АР Крим, права притока Салгиру. Ін. назва – Велика Карасівка. Довж. 102 км, пл. бас. 1160 км2. Бере початок з великого карст. джерела Карасу-Баші на пн. схилах Карабі-яйли. Долина переважно ящикоподібна, шир. її від 75–200 м ( у нижній течії) до 400 м. Річище звивисте, подекуди випрямлене; шир. його 5–20 м, глиб. 0,3–0,7 м (макс. 2 м). Похил річки 10,4 м/км. Осн. притоки: Танасу, Кучук-Карасу (праві), Сарису (ліва). Живлення мішане. Водний режим визначається паводками в зимово-весняний період (підняття рівня до 3,9 м). Нижче с. Калинівка річка пересихає на тривалий період. Пересічна витрата води 1,83 м3/с, макс. – 62,1 м3/c. Льодові утворення (забереги, шуга) нестійкі, у пониззі річка замерзає в окремі роки. Гідролог. пости біля м. Білогірськ(від 1918), с. Карасівка (від 1929), с. Зибини (від 1948). На річці споруджено Тайган. і Білогір. водосховища (для потреб зрошування). На Б.-К. – м. Білогірськ.

А. М. Оліферов

Стаття оновлена: 2004