Благовєщенськ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Благовєщенськ

БЛАГОВЄ́ЩЕНСЬК – мiсто (від 1858), адміністративний центр Амурської області РФ. Порт на Амурі, аеропорт, залiзнична станцiя. Маш.-буд., деревообробна, легка, харч. пром-сті, 4 ВНЗи, 2 театри. Насел. 219,9 тис. осіб (1997). Засн. 1856 за наказом Н. Муравйова як козац. станиця Усть-Зейська. Згідно з переписом 1926, у Б. мешкало 61 205 осіб, серед них 50 996 росіян (83,3 %), 3898 китайців (7 %), 3284 українці (5,4 %), 552 євреї, 511 татар, 444 білоруси, 378 корейців, 335 поляків та ін. Один з осередкiв укр. нац. руху на Зеленому Клинi 1917–22.

Першу укр. орг-цiю у Б. – Укр. клуб – створ. 1911. У червні 1917 в Б. вiдбувся Амур. укр. обл. з’їзд, на якому було обрано Амур. обл. укр. раду. 1917–22 у мicтi дiяла Благовєщен. укр. громада, що об’єднувала мiсц. укр. насел. та керувала укр. громад. життям. Серед засн. – Я. Кушнаренко, І. Гордієнко, Я. Ситницький, Г. Пастушенко, І. Шокало, С. Крізнов, А. Іванов, Г. Білоусов, І. Сєров, О. Прокопенко, І. Трофименко, Е. Ковалевський, Г. Рудиков, В. Шерстюк, Д. Жабський. Від травня 1917 Громада видавала г. «Українська Амурська справа». Влітку 1917 3-х представників Громади обрано до складу Благовєщен. міської думи. Від 1918 діяла також Благовєщен. укр. окружна рада як територ. орган нац. самоврядування укр. насел. на Зеленому Клині. Вона об’єднувала громади Б., ст. Завита, сіл Верхнєполтавка, Грибське, Костянтиноградiвка, Черкасiвка, хуторів Волковський, Миколаївський. 1922 Раду розігнала рад. влада, її членів заарештовано. 1917 у Б. створ. «Просвіту», діяв також кооператив «Українець». 1921–22, в перiод iснування Далекосхiд. Респ., у Б. вiдкрито укр. школу. Пiд час українiзацiї 1931–32 у Благовєщен. аграрно-пед. iн-тi iснувало укр. вiддiл., де готували викладачiв укр. лiт-ри (1931 навчалося 14 студентiв та ще 14 на пiдготов. вiддiл.). Активну участь у створеннi укр. вiддiл. взяв вiдрядж. улiтку 1931 президiєю ВУАН у Далекосхiд. край проф. А. Синявський, признач. зав. каф. екон. географiї Ін-ту. Однак 3/4 навч. курсiв на укр. вiддiл. читалися рос. мовою, оскiльки в Ін-тi працювали тільки 3 укр. лектори. Тому, йдучи назустрiч iнiцiативi кер-ва Ін-ту та Далькрайвиконкому, ВЦВК та Наркомос РРФСР ухвалив 1933 реорганiзувати укр. вiддiл. Благовєщен. аграрно-пед. ін-ту в самост. Укр. пед. ін-т, який мав би завершити створення повної системи освiти укр. мовою на Далекому Сходi – вiд початкової до вищої. Укр. пед. iн-т мав бути створ. у м. Спаськ на базi укр. пед. технiкуму й стати ланкою укр. навч. пед. комбiнату, який би охопив окремий укр. аграрно-пед. ін-т, пед. технiкум і школи 1-го i 2-го ступ. Але ці плани не здійснилися, оскільки невдовзі українізацію було припинено, а її активні діячі зазнали переслідувань.

Літ.: Благовещенску 100 лет. Благовещенск, 1958.

В. А. Чорномаз

Стаття оновлена: 2004