Благовєщенськ

БЛАГОВЄ́ЩЕНСЬК — мiсто (від 1858), адміністративний центр Амурської області РФ. Порт на Амурі, аеропорт, залiзнична станцiя. Маш.-буд., деревооб­робна, легка, харчової промисловості, 4 ВНЗи, 2 театри. Насел. 219,9 тис. осіб (1997). Засн. 1856 за наказом Н. Мурав­йова як козац. станиця Усть-Зейська. Згідно з пере­писом 1926, у Б. мешкало 61 205 осіб, серед них 50 996 росіян (83,3 %), 3898 китайців (7 %), 3284 українці (5,4 %), 552 євреї, 511 татар, 444 білоруси, 378 корейців, 335 поляків та ін. Один з осередкiв укр. нац. руху на Зеленому Клинi 1917–22.

Першу укр. орг-цiю у Б. — Укр. клуб — створ. 1911. У червні 1917 в Б. вiдбувся Амур. укр. обл. зʼїзд, на якому було обрано Амур. обл. укр. раду. 1917–22 у мicтi дiяла Благовєщен. укр. громада, що обʼ­єд­нувала мiсц. укр. насел. та керувала укр. громад. жи­т­тям. Серед засн. — Я. Кушнаренко, І. Гордієнко, Я. Ситницький, Г. Пастушенко, І. Шокало, С. Крізнов, А. Іванов, Г. Білоусов, І. Сєров, О. Прокопенко, І. Трофименко, Е. Ковалевський, Г. Рудиков, В. Шерстюк, Д. Жабський. Від травня 1917 Громада видавала г. «Українська Амурська справа». Влітку 1917 3-х пред­ставників Громади обрано до складу Благовєщен. міської думи. Від 1918 діяла також Благовєщен. укр. окружна рада як територ. орган нац. самоврядува­н­ня укр. насел. на Зеленому Клині. Вона обʼ­єд­нувала громади Б., ст. Завита, сіл Верх­нєполтавка, Грибське, Костянтино­градiвка, Черкасiвка, хуторів Волковський, Миколаївський. 1922 Раду ро­зігнала рад. влада, її членів заарештовано. 1917 у Б. створ. «Просвіту», діяв також ко­оператив «Українець». 1921–22, в перiод iснува­н­ня Далекосхiд. Респ., у Б. вiдкрито укр. школу. Пiд час українiзацiї 1931–32 у Благовєщен. аграрно-пед. ін­ститутi iснувало укр. вiд­дiл., де готували викладачiв укр. лiт-ри (1931 на­вчалося 14 студентiв та ще 14 на пiдготов. вiд­дiл.). Активну участь у створен­нi укр. вiд­дiл. взяв вiдрядж. улiтку 1931 президiєю ВУАН у Далекосхiд. край проф. А. Синявський, при­знач. зав. каф. екон. гео­графiї Ін­ституту. Однак 3/4 навч. курсiв на укр. вiд­дiл. читалися російською мовою, оскiльки в Ін­ститутi працювали тільки 3 укр. лектори. Тому, йдучи назустрiч iнiцiативi керівництва Ін­ституту та Далькрайвиконкому, ВЦВК та Наркомос РРФСР ухвалив 1933 реорганiзувати укр. вiд­дiл. Благовєщен. аграрно-пед. ін­ституту в самост. Укр. пед. ін­ститут, який мав би завершити створе­н­ня повної системи освiти українською мовою на Далекому Сходi — вiд початкової до вищої. Укр. пед. ін­ститут мав бути створ. у м. Спаськ на базi укр. пед. технiкуму й стати ланкою укр. навч. пед. комбiнату, який би охопив окремий укр. аграрно-пед. ін­ститут, пед. технiкум і школи 1-го i 2-го ступеня Але ці плани не здійснилися, оскільки не­вдовзі українізацію було припинено, а її активні діячі за­знали пере­слідувань.

Завантажити статтю