Блажейовський Дмитро Теодорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Блажейовський Дмитро Теодорович

БЛАЖЕЙО́ВСЬКИЙ Дмитро Теодорович (21. 08. 1910, с. Вислік Горішний, нині Сяноц. пов., Польща – 23. 04. 2011, Львів) – церковний діяч УГКЦ, майстер художньої вишивки. Д-р богослов’я (1942), д-р істор. н. (1946). Закін. г-зію у Перемишлі (1930). У 1933–46 вивчав філософію, теологію та церк. історію в Катол. ун-тах Папи Урбана і Папи Григорія в Римі. 1939 рукополож. у сан священика. Мав парафії у різних штатах США: Коннектикуті (1946–47), Міссурі (1947–50), Колорадо (1950– 58), Пенсильванії (1958–59), Техасі (1959–73). Потім 1973 переїхав до Риму, де вів наук.-богослов. дослідження (написав і видав 16 книжок з історії Укр. Церкви й 10 альбомів «Українські релігійні вишивки», 1979– 2002). Тоді ж почав вишивати ікони на полотні шовк., бавовн. та синтет. заполоччю. Використовував світлі кольори згідно з вченням про класичну іконологію св. Діонисія Ареопагіта Нового (напр., жовте тло трактується як символ Царства Небесного). Для вишивання ікон Б. відібрав 29 зображень Богородиці (усі – українські). У творчому доробку Б. понад 250 ікон. Опрацював також зразки вишиваних портретів Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Б. Хмельницького, М. Шашкевича, І. Мазепи та ін. Видав комплекти зразків-узорів реліг. вишивок (Рим, 1971–96; Л., 1998–2002). Вишивані ікони Б. виставлялися у містах України, Бельгії, Італії, Німеччини, США, Канади. 6 травня 1999 у Львові відкрився музей вишиваних ікон Б. Його твори зберігаються в Укр. колегії ім. св. Йосафата, б-ці Схід. ін-ту в Римі, б-ці Ватикану, в Нац. музеї Т. Шевченка в Каневі та ін.

Пр.: De Potestate Metropolitarum Kioviensium in Clerum Regularem (1595–1805). Roma, 1973; The Ukrainian and Armenian Pontifical Seminaries of Lviv (1665–1784). Roma, 1975; Byzantine Kyivan Rite Metropolitanates, Eparchies and Exarhates: Nomenclature and Statistics. Roma, 1980; Schematism of the Ukrainian Catholic Church: a Survey of the Church in Diaspora. Roma, 1988; Hierarchy of the Kyivan Church (861–1990). Roma, 1990; Українська Папська Мала Семінарія св. Йосафата в Римі (1951–1990). Roma, 1990; Три українські церковні унії. Л., 1995; Берестейська реунія та українська історична доля і недоля. Л., 1995; Historical Љematism of the Eparchy of Peremyšl and the Apostolic Administration of Lemkivščyna (1821–1939). Lviv, 1995; Historical Šematism of the Eparchy of Stanislaviv (1885–1938). Lviv, 2003.

Тв.: «Київська Святософійська Оранта» (1973), «Богородиця Неустанної Помочі» (1996), «Спас Нерукотворний» (1999), «Ангел Хоронитель» (2000), «Св. мучениця Тетяна» (2002).

Літ.: Стратилат М., Музиченко С. Цілюща криниця духовності // Вітчизна. 1991. № 7; Степовик Д. Блажен муж: Дещо про богословію і мистецтво доктора Дмитра Блажейовського // Київ. 1997. № 7–8; Його ж. Gospel of Dmytro Blazheyovsky // Ukraine. 1998. № 205–206; Ковальчук І. Вступ // Альбом вишитих ікон Дмитра Блажейовського. Л., 1999; Степовик Д. Українська ікона. Іконотворчий досвід діаспори. К., 2003.

Д. В. Степовик

Стаття оновлена: 2016