БЛАЖЕ­ЙО́ВСЬКИЙ Дмитро Теодорович (21. 08. 1910, с. Вислік Горішний, нині Сяноц. пов., Польща — 23. 04. 2011, Львів) — церковний діяч УГКЦ, майстер художньої вишивки. Доктор богословʼя (1942), доктор історичних наук (1946). Закін. гімназію у Пере­мишлі (1930). У 1933–46 ви­вчав філософію, теологію та церк. історію в Катол. університетах Папи Урбана і Папи Григорія в Римі. 1939 рукополож. у сан священика. Мав парафії у різних штатах США: Кон­нектикуті (1946–47), Міс­сурі (1947–50), Колорадо (1950– 58), Пенсильванії (1958–59), Техасі (1959–73). Потім 1973 пере­їхав до Риму, де вів наук.-богослов. дослідже­н­ня (написав і видав 16 книжок з історії Укр. Церкви й 10 альбомів «Українські релігійні вишивки», 1979– 2002). Тоді ж почав вишивати ікони на полотні шовк., бавовн. та синтет. заполоч­чю. Використовував світлі кольори згідно з вче­н­ням про класичну іконологію св. Діонисія Ареопагіта Нового (напр., жовте тло трактується як символ Царства Небесного). Для вишива­н­ня ікон Б. ві­дібрав 29 зображень Богородиці (усі — українські). У творчому доробку Б. понад 250 ікон. Опрацював також зразки вишиваних порт­ретів Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Б. Хмельницького, М. Шашкевича, І. Мазепи та ін. Видав комплекти зразків-узорів реліг. вишивок (Рим, 1971–96; Л., 1998–2002). Вишивані ікони Б. ви­ставлялися у містах України, Бельгії, Італії, Німеч­чини, США, Канади. 6 травня 1999 у Львові від­крився музей вишиваних ікон Б. Його твори зберігаються в Укр. колегії ім. св. Йосафата, б-ці Схід. ін­ституту в Римі, б-ці Ватикану, в Нац. музеї Т. Шевченка в Каневі та ін.