Блаховський Константи-Антоній - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Блаховський Константи-Антоній

БЛАХО́ВСЬКИЙ Константи-Антоній (Błachowski Konstanty Antoni; 20. 02. 1849, с. Конколювка, нині Жешув. воєводства, Польща – 18. 04. 1921, с. Чернєєво, нині Познан. воєводства, Польща) – польський літературний критик, поет, перекладач. Закін. Віден. мед. академію (1874). Служив військ. лікарем у гарнізонах Відня, Дембіци, Львова, Опави, Тернополя. Пройшов усі ступені військ. ієрархії – від поручника до генерала. Досліджував польс.-укр. літ. зв’язки. Вивчав, перекладав, популяризував творчість Т. Шевченка. У двотижневику «Echo z Pokucia» (1884, № 1, 4–6) була надрукована його ст. «Тарас Шевченко – поет, громадянин, наставник українського народу», де Б. дав глибокий аналіз істор. і культур. процесів, які гальмували розвиток укр. мови й літ-ри, підкреслив значення творчості Г. Квітки-Основ’яненка, М. Костомарова, І. Котляревського, П. Куліша у виявленні істор. та місцевого колориту; високо оцінив внесок Т. Шевченка у прискорення процесу розвитку укр. літ-ри «на ціле століття», дав визначення етапів світ. розвитку літ-ри, зокрема укр., прослідкував взаємопроникнення слов’ян. літ-р. Описав діяльність Кирило-Мефодіїв. братства. У статті цитував власні переклади уривків із творів «Гамалія», «Катерина», «Мені однаково, чи буду...», «Сестрі». На поч. 1891 Б. виступив у Станіславі (нині Івано-Франківськ) у «Gwieździe» з доповіддю про укр. поета, розгорнуту інформацію про яку дала г. «Kurjer Stanisławowski» (1891, № 251). У статті подав заг. характеристику укр. літ-ри в контексті слов’ян. літ-р, порушив тематику істор. постатей у творчості Т. Шевченка (зокрема Б. Хмельницького), наводив цитати з творів «За байраком байрак», «І золотої, й дорогої», «Мені однаково, чи буду...», «Неофіти», «Сестрі», «Псалми». У статтях допущені неточності в біографії Т. Шевченка. У перекладах багатьох віршів значно змінені розміри.

Літ.: A. M. Skałkowski. Błachowski Konstanty (1849–1921) // Polski słownik biograficzny. T. 2. Kraków, 1936.

О. В. Лук’яненко

Стаття оновлена: 2004