Близниченко Леонід Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Близниченко Леонід Андрійович

БЛИЗНИЧЕ́НКО Леонід Андрійович (30. 06(13. 07). 1912, Харків – 26. 12. 1972, Київ) – мовознавець. Канд. філол. н. (1957). Учасник 2-ї світ. війни, мав бойові нагороди. Навч. у Моск. ін-ті нар. госп-ва (1929–30) та Колумбій. ун-ті (Нью-Йорк, 1930–32), закін. Ін-т сходознавства (Москва, 1937). Працював викл. англ. мови в Харків. ун-ті (1938–41), від 1946 – зав. каф. іноз. мов, декан ф-ту іноз. мов Київ. пед. ін-ту, одночасно зав. каф. у ВПШ при ЦК КПУ, від 1953 – зав. каф. англ. мови Київ. пед. ін-ту іноз. мов, від 1960 – ст. н. с., від 1964 – зав. відділу експерим. фонетики Ін-ту мовознавства АН УРСР. Засн. напряму експерим. інтонології в Україні. На основі експерим. вивчення запропонував нові методи викладання іноз. мов. Одним із перших теоретично обґрунтував гіпнопедичне навч. – метод уведення в пам’ять людини інформації під час природ. сну.

Пр.: З історії дослідження теорії мовної інтонації у вітчизняному мовознавстві // Наук. зап. Київ. ін-ту іноз. мов. 1958; Ломоносов і фонетика // Ломоносов. філол. зб. К., 1963; Актуальні питання експериментально-фонетичного дослідження мови // Пит. експерим. фонетики. К., 1963; Про інваріант інтонації мовлення // Закономірності розвитку укр. усного літ. мовлення. К., 1965; Ввод и закрепление информации в память человека во время естественного сна. К., 1966.

Літ.: Близниченко Л. А.: Некролог // Мовознавство. 1972. № 4; Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды: Биобиблиогр. слов. Т. 2. Минск, 1977.

А. Й. Багмут

Стаття оновлена: 2004