Близнюки
БЛИЗНЮКИ́ — селище міського типу Харківської області, райцентр. Знаходиться за 163 км на Пд. від обл. центру. Залізнична ст. Площа 3,8 км2. Насел. 5010 осіб (2001, складає 85,8% до 1989): 85 % — українці, 12 % — росіяни, 3 % — інші. Поселення виникло під час прокладення 1868–69 Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Спершу тут була збудов. залізнична ст., яка 1903 отримала назву Б. Неподалік станції височать 2 схожі одна на одну, мов близнюки, козац. могили, від яких пішла назва с-ща. Наприкінці 19 ст. біля станції виник невеликий насел. пункт, у якому налічувалося 15 житл. будинків. Першими поселенцями були залізничники. Згодом Б. стають важл. пунктом вивезення зерна та ін. с.-г. продуктів до різних міст Росії. 1905 споруджено 2 парові млини, олійницю, відкрито кілька крамниць, 1910 створено агробазу. Від 1923 — райцентр Катеринослав. губ., від 1932 — Дніпроп. обл., від 1933 — Харків. обл. 1941–43 с-ще окуповане нім. військами. Під час окупації страчено 25 жит. Б., більш як 200 осіб вивезено до Німеччини. Від 1957 — смт. Найбільші підприємства: ВАТ «Близнюківський маслозавод», агрофірма «Нива» (виробництво комбікормів), хлібокомбінат, млин, крупорушка, олійниця. У Б. — заг.-осв. шк., муз. школа; лікарня, поліклініка; Будинок культури, краєзнавчий музей; стадіон, спортзал; готель, відділ. 5-ти банків. У Б. виходить «Близнюківський тижневик» (від 1997). У смт закладено 3 парки, є 3 ставки. На честь воїнів 35-ї гвард. танкової дивізії, які визволили Б. від нім.-фашист. загарбників, встановлено на постаменті танк «Т-34», є погруддя Героя Рад. Союзу П. Ткаченка, пам’ятні знаки Т. Шевченку, ліквідаторам аварії на ЧАЕС. У Б. діє реліг. громада УПЦ КП. Спорудж. Свято-Іллінський храм (1992).