Близькосхідний інститут
БЛИЗЬКОСХІ́ДНИЙ ІНСТИТУ́Т (Інститут східних мов) — навчально-освітній заклад. Засн. у Києві навесні 1918 Є. Сташевським, П. Богаєвським та І. Бабатом (вони також були, послідовно, його ректорами). Мав у своєму складі консул. і комерц. факультети, призначався для підготовки дипломат. кадрів незалежної України. Програмою передбачалося опанування студентами мов, історії та культури близько-, середньосхідних і балкан. країн. Араб. і турец. мови викладав Т. Кезма, перську — М. Джафар та П. Лозієв, історію — А. Кримський. 1920 Б. і. реорганізовано в Інститут зовнішніх зносин з навчальними циклами: близькосхідним, англосаксонським, германським, романським, слов’янським. У подальшому Інститут перетворено на Торг.-промисловий технікум, при якому від 1924 функціонував Вищий семінар сходознавства. Доробок семінару — видання «Востоковедение. Etudes orientales» (1925), що містило матеріали Л. Левитського, Б. Курца, І. Фальковича та ін. 1925 семінар об’єднався з подібнимсемінаром, що діяв при Київському інституті народного господарства, після чого орієнталістичний центр став незабаром філіалом утвореної в Харкові (1926) Всеукраїнську наукову асоціацію сходознавства.
Рекомендована література
- Алексеев В. О состоянии востоковедения в Киеве // Восток. Кн. 2. Москва; Петроград, 1923;
- Фалькович И. М. К истории советского востоковедения на Украине // Народы Азии и Африки. 1966. № 4;
- Гурницкий К. И. Агафангел Ефимович Крымский. Москва, 1980.
Завантажити статтю
