Бложе Вітаутас - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бложе Вітаутас

БЛО́ЖЕ Вітаутас (Bložė Vytautas; 09. 02. 1930, м-ко Байсоґала, нині Литва) – литовський поет, перекладач. Чл. СП Литви (1956). Навч. у Вільнюс. пед. ін-ті (від 1949). Друкується від 1949. Поезіям Б. властиві драматизовані інте­лектуал. роздуми та експериментал. форми. Від 1951 – ред. у Вид-ві худож. літ-ри. Пере­кладач окремих творів і редак­тор «Кобзаря» («Kobzarius», Vilni­us, 1961)Т. Шевченка. 1957 пере­клав драму-феєрію Лесі Укра­їнки «Лісова пісня» («Girių giesmė», Vilnius, 1957), що спону­кало Б. до роздумів і поет. пе­реосмислення міфол. образів поеми, породжених нар. уявою. Цей переклад сприяв появі в литов. поезії 70-80-х рр. своє­рідного поетич. явища – «фоль­клорного потоку». Впливу «Лісо­вої пісні» Лесі Українки зазна­ла поема Б. «Girių motina» («Лі­сова мати», 1972). Автор поет. зб. «Septyni šienpjoviai» («Сім косарів», Вільнюс, 1961), «Nesudegantys miestai» («Незгоримі міста», 1964), у яких переважає публіцист. лірика. У зб. «Iš tylinčios žemės» («З мовчазної зем­лі», Вільнюс, 1966) осмислюють­ся долі людей воєнного та повоєн. поколінь. У зб. «Polifonijos» («Поліфонії», Вільнюс, 1981) Б. інтерпретує питання люд. бут­тя, використовуючи елементи притчі, міфу, алегорії, прийоми колажу. У зб. лірич. поем «Žmonės» («Люди», Вільнюс, 1984) від­чутні перегуки мотивів литов. історії з українською. Для рома­ну у віршах «Miko Kėdainiškio laiškai sau pačiam ir kiti nežinomi rankraščiai, rasti senų ųriūvančig namų pastogėje» («Листи Мікаca Кедайняйського до самого себе та інші невідомі рукописи, знайдені на горищі старого бу­динку, що руйнується», Вільнюс, 1986) характерне парадоксаль­но-асоціативне співвіднесення історії й сучасності. Для творчо­сті Б. останніх двох десятиліть характерна тенденція творення циклу віршів та домінування жан­ру поеми: кн. «Noktiurnai» («Нок­тюрни», 1990), «Ruduo» («Осінь», 1996; обидві – Вільнюс) та ін. У «поемі з віршів» (за визначен­ням автора) «Tuštuma» («Пусто­та», Клайпеда, 2001) драматизм людської долі ототожнюється з долею народу, узагальнення від­буваються в площині одночас. функціонування литов. істор.-гуманітар. і орієнтально-філос. категорій. Автор текстів пісень, виданих окремою зб. «Dainos» («Пісні», Вільнюс, 1976), переклав лібрето оперет і опер. У перекл. Б. видані також поезії І. Франка, П. Тичини, М. Рильського, П. Во­ронька, Д. Павличка; перекла­дав вірші, поеми, драми М. Лєрмонтова, О. Пушкіна, Г. Гайне, Р.-М. Рільке, В. Шекспіра. До антології укр. поезії «Журавлі» (готується до друку в Вільнюсі) підготував переклади віршів Я. Головацького, С. Руданського, Б. Лепкого та ін. укр. письмен­ників. Укр. мовою окремі вірші Б. переклали Д. Чередниченко, В. Затуливітер, М. Вінграновський.

Тв.: укр. перекл. – (Вірші) // Литов. рад. поезія: Антологія. К., 1985.

Н. О. Непорожня

Стаття оновлена: 2004