Блок Юлії Тимошенко - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Блок Юлії Тимошенко

БЛОК Ю́ЛІЇ ТИМОШЕ́НКО (БЮТ) – виборчий блок окремих політичних партій, утворений для участі у виборах народних депутатів України 31 березня 2002; парламентська фракція. У складі Блоку – Всеукр. об’єдн. «Батьківщина», УНП «Собор». 10 липня 2001 лідери Всеукр. об’єдн. «Батьківщина», УНП «Со­бор», УСДП, УРП, УКРП, ППУ і УХДП підписали «Декларацію про створення виборчого бло­ку демократичної опозиції “Фо­рум національного порятунку”» (ФНП). Головою цього Форуму обрано Ю. Тимошенко (лідер Всеукр. об’єдн. «Батьківщина»). 7 листопада 2001 на засіданні Ради ФНП його перейм. у «Ви­борчий блок Ю. Тимошенко». У грудні 2001 надзвичайна конф. УКРП (голова С. Хмара) та з’їзд УХДП (голова О. Сергієнко) ухва­лили рішення про саморозпуск цих партій і перехід своїх членів відповідно до Всеукр. об’єдн. «Батьківщина» та УРП. Нато­мість ППУ (голова М. Габер) ухва­лила рішення йти на вибори у складі блоку «Проти всіх». 22 груд­ня 2001 лідери Всеукр. об’єдн. «Батьківщина», УНП «Собор» (А. Матвієнко), УРП (Л. Лук’яненко), УСДП (В. Онопенко) підпи­сали угоду про створення БЮТу. 5 січня 2002 відбувся міжпарт. з’їзд Блоку, на якому за­тверджено вибор. список (224 канд., серед яких перша «п’ятір­ка» – Ю. Тимошенко, А. Матвієн­ко, Г. Омельченко, В. Онопен­ко, Л. Лук’яненко; 57 канд. у мажоритарних округах). Місця в списку було поділено за про­порцією: 75 % – ВО «Батьків­щина» та УСДП, 25 % – УНП «Собор» та УРП (21 квітня 2002 об’єдналися в УРП «Собор»). Було ухвалено також програму БЮТу, яка базувалася на визна­ченні осн. конфліктів укр. сусп-ва та способів їхнього вирішення. Блок проводив передвиборчу агітацію під гаслами жорсткої опозиції до президента Л. Куч­ми, через що, за інформацією штабу БЮТу, його кандидати зазнавали протидії влади та «інформаційної блокади» в ЗМІ. На виборах 31 березня 2002 за список БЮТу проголосували 7,25 % виборців (4-й показник після «Нашої України», КПУ, бло­ку «За єдину Україну»). Найви­щий відсоток підтримки Блоку – в зх. і центр. областях, Києві, найнижчий – у Криму та Донбасі. Внаслідок цього обрано 22 де­путати ВР України 4-го скли­кання від списку БЮТу (13 чл. Всеукр. об’єдн. «Батьківщина», по 3 – УНП «Собор» та УСДП, 1 – УРП, 2 – позапартійні). Вод­ночас БЮТу не вдалося прове­сти жодного депутата за мажоритар. округом. У ВР 4-го скли­кання нар. депутати України, обрані за списком БЮТу, утво­рили фракцію з однойм. назвою, до якої приєднався також обра­ний за округом № 121 (Львів. обл.) депутат А. Шкіль (лідер УНА–УНСО, який перебував в ув’язненні після подій 9 берез­ня 2001 у Києві). Головою фрак­ції обрано Ю. Тимошенко, за­ступниками – А. Матвієнка, В. Онопенка, О. Турчинова. Чле­ни фракції БЮТу в червні 2002 очолили 2 ком-ти ВР: з питань прав, політики (В. Онопенко) та з питань держ. буд-ва і місц. самоврядування (А. Матвієнко).

У жовтні 2002 В. Онопенко, С. Правденко, П. Толочко, а в листопаді 2002 О. Ременюк та О. Юхновський оголосили про свій вихід з фракції БЮТу та про приєднання до пропрезидент. «більшості».

М. В. Стріха

Стаття оновлена: 2004