Блотницький Тадеуш - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Блотницький Тадеуш

БЛОТНИ́ЦЬКИЙ Тадеуш (Błotnicki Tadeusz; 08. 10. 1858, Львів – 28. 03. 1928, Краків) – польський скульптор. Навч. у Краків. школі красних мист-в (1874–76; викл. Г. Косовський та М. Гуйський), у Віден. AM (1877–79; викл. К. Цумбуш). Продовжував освіту сти­пендіатом у Парижі та Мюнхені. 1880, 1883–85 та 1907–10 жив у Львові. Викладав орнаментику та скульптуру у Львів. політех. школі (1907–10), школах Крако­ва. Написав 2 праці з історії ко­стюмів, створив кілька пам’ят­ників, скульптури для собору св. Юра і костелу св. Єльжбети у Львові. 1881 у Флоренції по­чав роботу над пам’ятником А. Міцкевичу, проте австр. вла­да заборонила встановлювати його у Кракові. Б. сприйняв це як спробу сіяти ворожнечу між укр. і польс. народами, про що писав у брошурах, зокрема «Pom­nik Adama Mickiewicza w Krako­wie, kilka uwag» (Kraków, 1895). Скульптуру було виконано з мар­муру й відкрито 20 листопада 1898 у Станіславі (нині Івано- Франківськ). У 30-х рр. 20 ст. фі­гуру А. Міцкевича відлито з брон­зи (пам’ятник стоїть і нині на майдані А. Міцкевича). Засто­совував пластичні форми необароко й модерну, виконав кілька монум.-декор. скульптур: го­рельєф «Піклування» на житл. будинку італ. страх. компанії та союзу землевласників на вул. Широка у Львові (нині М. Коперника, № 3; 1908–09, співавт.). рельєфи «Залізничник, автомобіліст і авіатор», «Робіт­ник і муза», «Давні філософи», «Прикутий Прометей», «Танець» на прибутк. будинку на вул. Й. Коциловського, № 15 (1911), пла­стичне оздоблення кам’яниці Рогатина на розі вулиць Січових Стрільців, № 12 і Т. Косцюшка (1911–13), мемор. дошку польс. поетові С. Ґощинському (1913) на житл. будинку, що на розі ву­лиць А. Фредро, № 2 і С. Баторія (нині Князя Романа; 1912, співавт.) у Львові. Автор низки монументів, серед яких – фон­тан зі скульптурою Світезянки у сквері на шляху від пл. Галиць­ка до вул. С. Баторія (1880), пам’ятники Т. Косцюшкові в Самборі (1906) та послу Галичи­ни у Віден. парламенті Ф. Смольці на майдані Генерала Григоренка у Львові (1913, обидва не збереглися). Різні за змістом твори Б. є типовими зразками австр. академізму 2-ї пол. 19 ст.

В. T. Полєк

Стаття оновлена: 2004