Блохінцев Дмитро Іванович

БЛОХІ́НЦЕВ Дмитро Іванович (29. 12. 1907(11. 01. 1908), Москва – 27. 01. 1979, там само) – фізик. Д-р фіз.-мат. н. (1935), проф. (1935). Чл.-кор. АН УРСР (1935) та АН СРСР (1958). Сталін. (1952) та Ленін. (1957) премії, Держ. премія СРСР (1971). Держ. на­городи СРСР. Орден Кирила і Мефодія 1-го ступ. (Болгарія). Закін. Моск. ун-т (1930), де й працював від 1936: проф., зав. каф. теор. ядер, фізики. Водно­час 1931 – 47 – у Фіз. ін-ті AH CPCР 1950–56 – дир. лаб. у м. Обнінськ (РФ), на базі якої органі­зував і очолював (до 1965) Фіз.-енергет. ін-т, одночасно дир. Об’єдн. ін-ту ядер. дослідж. (м. Дубна, РФ), від 1965 – лаб. теор. фізики. Президент Міжнар. союзу чистої і приклад. фізики (1963-69). Наук. праці присвяч. теорії твердого тіла, фізиці на­півпровідників, оптиці, акустиці, квант. механіці, ядер. фізиці, теорії ядер. реакторів. 1944 розробив теорію звук. явищ у неоднорід. рухомому середо­вищі; теорію ефекту Штарка в сильному змін. полі; дослідив нелінійні ефекти. Керував про­ектуванням і спорудженням першої АЕС (1954), а також (ра­зом з О. Лейпунським) розроб­ленням проекту 1-го в Європі реактора на швидких нейтро­нах із рідинно-метал. теплоносі­єм. Спроектував швидкі реакто­ри ІБР-1 та ІБР-2. Запропонував ідею флуктуації спільності ядер. речовини (1957), розробив тео­рію утримання ультрахолод, нейтронів.

Пр.: Принципиальные вопросы кван­товой механики. 1966; Основы кванто­вой механики. 1976; Акустика неодно­родной движущейся среды. 1981 ; Кван­товая механика. 1981 (усі - Москва).

I. М. Вишневський