Блуменфельд Фелікс Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Блуменфельд Фелікс Михайлович

БЛУМЕНФЕ́ЛЬД Фелікс Михайлович (07(19). 04. 1868, с. Ковалівка, нині Микол. р-ну Микол. обл – 21. 01. 1931, Москва) – піаніст, диригент, ком­позитор, педагог. Брат С. Блу­менфельда. Засл. діяч мист-в РРФСР (1927). Закін. С.-Петербур. консерваторію (1885; кл. фортепіано Ф. Штейна, компо­зиції – М. Римського-Корсакова), де відтоді викладав. Від 1895 – концертмейстер, 1898–1911 – диригент Маріїн. театру в С.-Петер­бурзі, одночасно проф. С.-Петербур. (1897–1905, 1911–18), Київ. (1920–22, одночасно дир.), Моск. (1922–31) консерваторій. Серед опер, постановок: «Бо­рис Годунов» М. Мусоргського в ред. М. Римського-Корсако­ва (1904 – вперше на сцені Маріїн. театру, 1908 – з участю Ф. Шаляпіна, і. Алчевського, Д. Смирнова в Парижі), «Трістан та Ізольда» Р. Ваґнера (1899), «Нерон» А. Рубінштейна (1902), «Сказання про невидимий град Кітеж» М. Римського-Корсакова(1907; усі – 1-е виконання) та ін. Виступав також як симф. дири­гент. Керував уперше органі­зованою аспірантурою. Серед учнів: В. Горовиць, А. Янкелевич, О. Едельман, В. Стешенко, М. Покровський, Г. Таранов та ін. Активно виступав як симф. ди­ригент з Респ. симф. оркест­ром ім. М. Лисенка, оркестром Опер. театру, а також як піаніст у дуеті з Г. Нейгаузом, П. Коханським, Н. Кошиць. 1921 у Києві опубл. «10 українських народ­них пісень» Б. у супроводі фор­тепіано.

Тв.: симфонія «Пам’яті дорогих не­біжчиків»; струнний квартет, форте­піанні п’єси, романси.

Літ.: Курковський Г. Педагоги-піаністи Київської консерваторії (1913–1933) // Укр. музикознавство. 1967. Вип. 2; Нейгауз Г. Из воспоминаний (К столетию со дня рождения Ф. М. Блуменфельда) //Сов. музыка. 1968. № 4; Ростопчина Н., Аністратенко Ж. Ф. Блуменфельд і українська фортепіанна шко­ла // Музика. 1974. № 1.

І. Д. Гамкало

Стаття оновлена: 2004