КОРЕНЧЕ́ВСЬКИЙ Володимир Георгійович (15(27). 01. 1880, С.-Пе­тер­­бург – 09. 07. 1959, Лондон) – фармаколог, патофізіолог, геронтолог, бактеріолог. Д-р медицини (1909). Закін. Військ.-мед. академію в С.-Пе­тербурзі (1903). Від 1905 працював у Моск. ун-ті: від 1909 – приват-доц. каф. заг. і експерим. патології; від 1910 – у Військ.-мед. академії: від 1912 – екстраординар. проф. каф. заг. і експерим. патології. Під час 1-ї світ. вій­ни спів­працював з Т-вом Червоно­­го хреста. 1919–20 – у Таврій. ун-ті (Сімферополь) та на Севастоп. біол. станції. 1920 емі­­грував до Великої Британії. Засн. і голова Рос. академ. групи в Лондоні. 1920–45 – ст. н. с. Ін-ту превентив. медицини Дж. Лістера, водночас – у Мед. дослід. центрі. Основоположник герон­­тології у Великій Британії. Ство­­рив геронтол. лаб. при Окс­форд. ун-ті (1945; очолював до 1952), Клуб старіння, Міжнар. геронтол. асоц. Вивчав активність вітамінів і гормонів, вплив мало­­крів’я на виділення та склад жовчі.

Пр.: Сравнительно-фармакологиче­­ские исследования ядов на одно­­кле­­точных животных. С.-Пе­тербург, 1902; Соотношение щитовидной и половых желез в связи с влиянием их на обмен веществ // Тр. Об-ва патологов. Пет­­роград, 1913–14; Общее предрасположение организма к росту в нем зло­­качественных новообразований // Рус. врач. 1916. № 4–6; Physiological and Pathological Ageing. New York, 1961.

Літ.: Квасов Д. П., Федорова-Грот А. К. Физиологическая школа И. П. Павлова. Портреты и характеристики сотруд­­ников и учеников. Ленинград, 1967; Волков В. А., Куликова М. В. Российская профессура. ХVІІІ – начало ХХ вв. Биологические и медико-биологические науки: Биогр. слов. С.-Пе­тербург, 2003.

А. Ф. Родіна