Бобжинський Міхал - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бобжинський Міхал

БОБЖИ́НСЬКИЙ Міхал (Bobrzyński Michał; 30. 09. 1849, Краків – 03. 07. 1935, м. Познань, похов. у Кракові) – польський історик і політик консервативного напряму. Закін. Яґеллон. ун-т у Кракові (1872). Габілітувався з історії польс. (1873) та нім. (1875) права. Від 1877 – проф. польс. та нім. права Яґеллон. ун-ту. Двічі обирався деканом юрид. ф-ту. 1877–91 – дир. архіву Академії знань у Кракові. 1885 вперше обраний депутатом до Держ. ради у Відні, послом до Крайового сейму у Львові. 1890–1901 – заст. голови Крайової шкіл. ради. 1903 вдруге став депутатом Держ. ради. 1908–13 – намісник Галичини. 1917 – австр. міністр Галичини, обстоював відновлення Польщі у союзі з Австрією. Після 1920 відійшов від політики. Вороже ставився до москвофіл. напряму, підтримуючи народниц. течію в укр. нац. русі, легалізував «Січ», сприяв відкриттю двох укр. кафедр у Львів. ун-ті й підтримував справу Укр. ун-ту. Досліджував минуле Польщі з погляду держ. орг-ції як найвищої форми організов. життя сусп-ва. Виступав проти ідеології польс. нац. демократії.

Пр.: Dzieje Polski w zarysie. Warszawa, 1879; W imię prawdy dziejowej. Rzecz o zadaniu historii i dzisiejszym jej stanowisku. Warszawa, 1879; Z dziejów odrodzenia politycznego Galicji 1859–1873. Warszawa; Kraków, 1905 (співавт.); Szkice i studia historyczne. Kraków, 1922. T. 1, 2; Wskrzeszenie państwa polskiego: Szkic historyczny. T. 1. 1914–1918; T. 2. 1918 – 1923. Kraków, 1925; Z moich pamiętników. Wrocùaw, 1957.

Літ.: W. M. Bartel. Michał Bobrzyński 1849–1935. Kraków, 1972; W. Јazuga. Michał Bobrzyński. Myśl historyczna a działalność polityczna. Warszawa, 1982.

С. Заброварний

Стаття оновлена: 2004