Бобир Андрій Дем’янович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бобир Андрій Дем’янович

БОБИ́Р Андрій Дем’янович (30. 12. 1925, с. Оріхівка, нині Василів. р-ну Запоріз. обл. – 01. 03. 1991, Київ) – біолог. Д-р біол. н. (1973), проф. (1985). Учасник 2-ї світ. війни, повернувся інвалідом 1-ї групи. 1945–50 працював у м. Токмак Запоріз. обл.: діловод райвиконкому, заст. голови промартілі «Серп і молот»; голова каси взаємодопомоги інвалідів; заст. голови артілі інвалідів. Закін. Дніпроп. ун-т (1955). Від 1958 працював в Ін-ті мікробіології та вірусології АН УРСР: м. н. с., 1963–71 – ст. н. с., 1971– 74– в. о. зав. відділу, 1974–91 – зав. відділу. Наук. дослідж. у галузі фітовірусології і хіміотерапії вірус. рослин; пошук антивірус. речовин, інгібіторів фітопатоген. вірусів і стимуляторів росту рослин. Вивчав природу факторів, що визначають антивірусну стійкість с.-г. рослин; можливості й засоби вакцинації рослин проти небезпеч. вірус. хвороб.

Пр.: Антибіотики та інгібітори фітопатогенних вірусів. 1964; Вірусні хвороби сільськогосподарських культур. 1975 (співавт.); Химиопрофилактика и терапия вирусных болезней растений. 1976; Вирусы грибов, их ингибирующие и индуцирующие свойства. 1978 (співавт.); Основи біологічного методу захисту рослин. 1979 (співавт.); Вирус табачной мозаики в селекции картофеля на устойчивость к вирусным болезням. 1984 (співавт.); усі – Київ.

І. Г. Скрипаль

Стаття оновлена: 2004