Бобирьова Марія Максимівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бобирьова Марія Максимівна

БОБИРЬО́ВА Марія Максимівна (07. 04. 1918, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 25. 06. 2001, Київ) – мовознавець. Д-р філол. н. (1968), проф. (1969). Учасниця 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР, Чехословаччини, Польщі. Орден «За заслуги» 3-го ступ. (1997). Закін. Харків. пед. ін-т іноз. мов (1940). Працювала перекладачем «Інтуриста» (Харків, Київ, 1945–49); викл. Київ. пед. ін-ту (1949–51); у Київ. лінгвіст. ун-ті: декан ф-ту франц. мови (1951–63), доц. каф. (1965– 68), зав. каф. франц. філології (1968–93), проф. (1969–97), проф.-консультант цієї каф. (1997–2001). Дослідж. з лексикології й синтаксису романських мов.

Пр.: О типологии предложения в современном французском языке. Москва, 1964; Порядок слов в простом и сложном предложении во французском языке. Проблемы функционального синтаксиса французского языка в сопоставлении с испанским и итальянским. Москва, 1965; Роль герундиального оборота в реализации связности художественного текста современного французского языка // Принципы типологизации худож. и нехудож. текстов: Сб. науч. тр. К., 1987 (співавт.); Прагматичні аспекти функціонування некатегоричних висловлень у сучасній французькій мові // ІФ. 1990. № 97.

Г. І. Панич

Стаття оновлена: 2004