Бобишов Михайло Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бобишов Михайло Павлович

БОБИШО́В Михайло Павлович (Бобышов Михаил Павлович; 07(19). 11. 1885, с. Погоріле Твер. губ., Росія – 07. 07. 1964, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський художник театру, живописець, графік. Нар. художник РРФСР (1961). Закін. Уч-ще тех. рисування Штіглиця в С.-Петербурзі (1907). Від 1939 – проф. Ленінгр. АМ. У театрі працював від 1911; від 1926 викладав у Вищому худож.-тех. ін-ті. У ранній період творчості зазнав впливу об’єднання «Мир искусства». В роботах Б. відбилися найкращі традиції рос. театр. живопису кін. 19 – поч. 20 ст., для них характерні романтич. настрій, відчуття стилю та епохи, майстерне зіставлення масштабів архіт. форм і живопис. площин. Серед етапних праць Б.: у Ленінгр. Малому опер. театрі – «Іоланта» П. Чайковського (1923), «Викрадення із Сералю» В.-А. Моцарта (1925); у Ленінгр. академ. театрі опери та балету ім. С. Кірова, Великому театрі у Москві – «Мідний вершник» Р. Ґлієра (1949); у Театрі Народної опери в Софії – «Пікова дама» П. Чайковського (1955). На сцені Київ. опери оформив вистави: «Фауст» Ш. Ґуно (1916), «Раймонда» О. Глазунова (1946, 1956), «Корсар» А. Адана (1957).

В. Т. Габелко

Стаття оновлена: 2004