Бобрик Євген Валентинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бобрик Євген Валентинович

БО́БРИК Євген Валентинович (17. 03. 1950, Київ) – живописець. Чл. НСХУ (1987). Закін. Київ. худож. ін-т (1975; викл. Л. Чичкан, В. Гурін, І. Селівачов). Від 1975 працював в естамп. цеху Київ. комбінату монум.-декор. мист-ва при творчо-вироб. об’єдн. «Художник». Від 1975 – на творчій роботі. Працює в жанрах портрета і пейзажу. Зображує краєвиди Києва, зокрема береги Дніпра, та м. Седнів.

Тв.: «Юність» (1975), «Зима, Софія Київська», «Людина народилася» (обидва – 1979), «Під великими деревами», портрет А. Мезенцева (із серії «Седнівські товариші»; обидва – 1980), «Дитина малює», «Старий храм» (обидва – 1981), «Театр ім. І. Франка», «Портрет чергової» (обидва – 1982), «На Дніпрі» (1985), «Чортове колесо» (1986), «На бульварі Дружби народів», «Зимовий день» (обидва – 1987), «Човен», «Сільмаг» (обидва – 1992), «Сімеїз. Море» (1999), «Весна прийшла» (2000).

В. М. Прядко

Стаття оновлена: 2004