Бобров Володимир Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бобров Володимир Олексійович

БОБРО́В Володимир Олексійович (08. 01. 1943, Запоріжжя) – лікар-кардіолог. Чоловік Валентини, батько Олени Бобрових. Д-р мед. н. (1980), проф. (1982), чл.-кор. НАНУ (1991), чл.-кор. АМНУ (1993). Премія ім. М. Стражеска (1994). Засл. діяч н. і т. УРСР (1990). Закін. Дніпроп. мед. ін-т (1966). Працював асист., доц. (від 1969) каф. шпитал. терапії Запоріз. мед. ін-ту (1966– 76); зав. каф. терапії Запоріз. ін-ту вдосконалення лікарів (1976–85); від 1985 – зав. каф. кардіології Київ. ін-ту вдосконалення лікарів (нині каф. кардіології та функціон. діагностики Київ. мед. академії післядиплом. освіти). Водночас 1989– 98 – дир. Київ. НДІ кардіології; гол. терапевт (1985–90) та гол. кардіолог (1990–98) МОЗ України; 1994–95 – Міністр охорони здоров’я України. Досліджує порушення ритму серця. Запропонував концепцію «аритмогенного серця» для кращого розуміння фундам. аспектів патогенезу аритмій і обґрунтування нових підходів до стратегії й тактики їх діагностики та лікування. Вивчає патогенез, діагностику, лікування та профілактику ішемії серця, гіпертонії. Під кер-вом та з участю Б. створено держ. програму з кардіології, до якої входять 5 напрямів з наук. та практ. проблем боротьби з серц.-судин. захворюваннями. Голова президії правління Укр. наук. т-ва кардіологів, президент Асоц. кардіологів України, гол. ред. «Українського кардіологічного журналу».

Пр.: Синдром слабости синусового узла в клинике суправентрикулярных аритмий. К., 1991 (співавт.); Системная артериальная гипертензия при хронических обструктивных заболеваниях легких. К., 1993; Гипертензивное сердце. К., 1994 (співавт.); Кардиология. К., 1995 (співавт.); Шлуночкові аритмії (механізми розвитку, впливу, функції міокарда, прогностична оцінка, диференційоване лікування). Л., 1995 (співавт.); Системная артериальная гипертензия при ревматических пороках сердца. К., 2000; Венечное русло и функция миокарда у больных ишемической болезнью сердца. Р., 2001 (співавт.).

Літ.: Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика 80 років (1918–1998). К., 1998.

О. Й. Жаринов, О. Г. Камінський

Стаття оновлена: 2004