Бобровников Євген Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Бобровников Євген Миколайович

БОБРО́ВНИКОВ Євген Миколайович (18. 11. 1918, с. Єлань-Колєно, нині Воронез. обл., РФ – 16. 10. 1988, Київ) – сопілкар, конструктор українських народних музичних інструментів, диригент. Засл. арт. УРСР (1974). Навч. в Артемів. муз. уч-щі (1937–41), Київ. робітн. консерваторії (1945–46; кл. балалайки М. Геліса; віолончелі – І. Козлова). Одночасно 1944–79 – соліст оркестру Держ. укр. нар. хору ім. Г. Верьовки. Протягом 35-ти р. разом з нар. хором виступав на багатьох сценах світу. Засн. (1953) і викл. (до 1957) класу сопілки у Київ. консерваторії. Починаючи від 1937 був організатором, худож. кер. і диригентом самодіял. оркестрів нар. інструментів, ансамблів сопілкарів, фольклорно-етногр. ансамблів, зокрема 1979–88 – ансамблю «Дмитрівчанка» в с. Дмитрівка Києво-Святошин. р-ну Київ. обл. (1988 – народний, 1990 – ім. Є. Бобровникова). 1989 у с. Дмитрівка створ. музей Б. Виготовляв високоякісні сопілки, зразки яких зберігаються в музеї Києво-Печер. лаври, істор. музеях Києва, Львова, в Канаді. Автор обробок укр. нар. пісень для хору, творів для сопілки з оркестром. Б. брав участь в озвученні багатьох фільмів і радіопередач. Серед учнів – С. Баштан, М. Давидов, Л. Глущенко, Є. Стасюк та ін.

Літ.: Нарубіна Є. Сопілкар // Дніпро. 1958. № 8; Куштенко І. Мелодії рідного краю // Україна. 1962. № 13; Іванов П. Сопілка в руках віртуоза // Музика. 1970. № 6; Рябініна В. Музична родина // Вітчизна. 1970. № 12.

М. І. Головащенко

Стаття оновлена: 2004