Бобульський Антоній

БОБУ́ЛЬСЬКИЙ Антоній (псевд.: Дідо Микула, Давид Шрапнель, Іван Півчук; 11. 06. 1877, Краків — осінь 1951, Ужгород) — письменник. Відвідував польс. школу в Кракові, продовжив навч. російською мовою в Перемишлі. Здобув фах друкаря. 1896 переїхав до Ужгорода, де працював у друкарні реліг. літ-ри В. Єгра. 1907 друкарня перейшла до рук Ю. Фелдешія, і Б. отримав ширші можливості для літ. діяльності. 1918–24 видавав г. «Карпаторусский вестник» в Ужгороді. Б. редагував календарі, в яких часто подавав свої твори. У 20-х рр. на замовлення Ю. Фелдешія писав оповідання для народу й друкував у серії «Дешева бібліотека». Усього вийшло 22 книжечки: «Тайная крыпта», «Спаситель села», «Ужасный сон», «Кораблекрушение», «Искры», «Таинства магии» та ін. Автор одноакт. п’єс, які ставили аматор. гуртки на Закарпатті та Пряшівщині: «Уйко із Америки» (1922), «Кандидат», «Чиї доляри» (обидві — 1923), «Держися даного слова» (1925), «Верховинская кровь» (1929), «Пастырская игра», «Мессія», «Страшный суд божій» (усі — 1930), «Немая невеста», «Царевич Альфонс» (обидві — 1932); пригодн. роману «Сирота Миша» (1931); зб. гуморист. оповідань «Военные события Давида Шрапнеля и Ивана Певчука» (1924). Видав кн. «Русская свадьба или Свадебны речи про сватов (старостов) и дружбов и свадебны песни», «Великий сонник», «Песни надгробные с парастасом» (усі — 1926). Усі книги Б. опубл. в Ужгороді.

Завантажити статтю